Чи можна знайти баланс між промисловим зростанням і екологією? Ось як ЄС вдалося скоротити промислове забруднення – GreenPost
З 2007 року європейська промисловість скоротила викиди шкідливих забруднюючих речовин в атмосферу та воду на 40-75 %, за даними Європейського агентства з охорони довкілля. Тепер ЄС прагне зробити промисловість ще чистішою та конкурентоспроможнішою. Наскільки це можна поєднати? Ось що розповідає Euronews.
За оцінками, на 50 000 найбільших установок в ЄС, як і раніше, припадає близько 40 % викидів парникових газів і 20 % усіх забруднювачів повітря та води. Ці речовини мають значний вплив на здоров’я людини та довкілля:
- Дрібні частинки (PM2.5) можуть проникати у легені та кров, що спричиняє хвороби та смерть.
- Сполуки NOx загрожують життю людей та біорізноманіттю.
- Сполуки SOx, важкі метали й аміак шкідливі для сільськогосподарських культур, дикої природи та людей.
- Парникові гази викликають зміну клімату та погіршують якість повітря.
Мета Європейського Союзу — дійти до вуглецевої нейтральності та нульового забруднення довкілля до 2050 року.
Різке зниження викидів
Забруднення, спричинене промисловими викидами, щорічно призводить до збитків на мільярди євро та сотень тисяч передчасних смертей у ЄС.
Однак, за даними Європейського агентства з охорони навколишнього середовища (EEA), витрати європейської промисловості на охорону довкілля та здоров’я населення з 2012 до 2021 року скоротилися на третину. За даними EEA, на енергетичний сектор ЄС припало близько 80 % загального зниження витрат.
Відповідно до того ж дослідження, це здебільшого пов’язано з впровадженням нових технологій і переходом на відновлювані джерела енергії, а також види палива, які менше забруднюють довкілля, причому всі ці зміни відбулися переважно завдяки діям ЄС.
Європейський Союз нещодавно переглянув свою Директиву про промислові викиди (IED 2.0) — це основний інструмент у боротьбі із забрудненням довкілля найбільшими заводами та фермами континенту.
Відповідно до цієї директиви, екологічні показники установок повинні відповідати найкращим доступним технологіям (BAT) у цій галузі. Дедалі більше урядів у світі прагне прийняти такий самий підхід.
Ці показники встановлюються в рамках Севільського процесу — моделі спільного управління за участю промисловості, країн-членів ЄС та громадянського суспільства, за впровадження якої відповідає Об’єднаний європейський дослідницький центр (Joint European Research Centre — JRC) у Севільї.
Наразі близько 80 % промислових об’єктів відповідають максимально допустимим показникам за граничними викидами. Відповідно до директиви IED 2.0, компетентні органи держав-членів повинні використовувати суворіші значення при перегляді чи видачі дозволів.
Найкращі доступні технології тепер явно враховуватимуть захист здоров’я людини та клімату при експлуатації установок.
Заходи щодо декарбонізації
Нові правила спрямовані на те, щоб до 2050 року досягти подальшого зниження рівня основних забруднювачів атмосфери на 40 %. Одна з цілей — зафіксувати тренд останніх десятиліть: промисловість ЄС розвивалася за одночасного зниження її впливу на довкілля — це називається decoupling («розвиток без забруднення»).
Ще одним важливим аспектом переглянутої директиви є підтримка інновацій та спрямування інвестицій для підвищення «зеленої» конкурентоспроможності Європи на основі «Курсу на чисту промисловість», який був нещодавно представлений Європейською комісією.
У Севільї було створено новий Центр інновацій з промислової трансформації та викидів (INCITE) для виявлення та визначення характеристик найперспективніших технологій для досягнення циклічної економіки та вуглецевої нейтральності.
Європейське агентство з охорони навколишнього середовища вважає, що ЄС завершив або просунувся у реалізації 33 заходів, оголошених у плані дій «Нульове забруднення» 2021 року, проте для досягнення поставлених цілей досі потрібні додаткові зусилля.