Супермаркети України купують фрукти у компанії з російським слідом
Після того як росія з 30 травня 2026 року обмежила імпорт з Вірменії свіжих томатів, огірків, перцю, зелені та полуниці, а потім 2 червня 2026 року і фруктів, вірменські експортери, які практично повністю залежать від поставок на ринок країни-агресора, в самий розпал сезону опинилися без ризику збуту, пише Аgri-gator.
Перше, що спало їм на думку, – це викинути цей товар на ринок України по демпінговій ціні, що прямо впливає на вже ослаблених війною українських виробників. Особливо агресивно в цьому питанні просувається скандальна вірменська компанія «Спайка», що, за інформацією наших джерел, пропонує постачання фруктів та овочів по наднизьким цінам з відтермінуванням платежів.
Компанія роками була зав’язана на російський ринок, має діючу юридичну особу в рф і її продукція присутня на полицях тимчасово окупованих регіонів України. Крім того, «Спайка» неодноразово фігурувала в історіях із підозрами щодо реекспорту продукції та фальсифікації документів. Коли подібна компанія, раптом заходить в Україну з агресивними комерційними умовами, українські мережі мають поставити собі просте питання: чи вартий короткостроковий комерційний прибуток довгострокового репутаційного ризику?
Що відомо про російський слід
Згідно публічної інформації, російська компанія ООО “СПАЙКА-РУС”, ІНН 7715870580, ОГРН 1117746459830, зареєстрована в Москві та має статус діючої. Її 100% власником у сервісі audit-it.ru вказаний Давид Венгерович Казарян; він же вказується як засновник/керівник вірменської “Спайки”.
Це не означає автоматично порушення закону. Але для українського ритейлу після 2022 року це вже не нейтральна деталь. Діюча компанія в РФ сплачує податки в бюджет країни, які йдуть на фінансування агресії проти України.
Товари «Спайки» під брендом «SAMBIEL» продаються в тимчасово окупованому Криму. В відкритих джерелах чимало відгуків та оголошень щодо цього товару. Оскільки компанія має власний автопарк з 320 рефрижераторів, то цілком імовірно, що вантажівки компанії неодноразово порушували міжнародно визнаний державний кордон України, хоча документальних доказів цьому у нас немає. Але це питання дуже важливо задати кожному, хто хоче співпрацювати з подібною компанією в Україні.
“Спайка” вже фігурувала в історії з підозрами щодо реекспорту
Одна з найбільш показових історій – томати 2018 року. Після російських обмежень на ввезення турецьких томати «Россельхознадзор» заявив, що в Вірменії склалася “сприятлива ситуація” для постачання турецьких томатів під виглядом вірменських. У повідомленнях прямо згадувалися два основні експортери – ООО “Спайка” та ООО “Грінпродукт”. За шість днів ці компанії, за даними російської сторони, ввезли майже 2 тис. тонн томатів, що викликало підозри щодо можливого реекспорту.
Це важливий епізод не тому, що він сам по собі доводить провину. Формально публічно доступні матеріали говорять саме про підозри та перевірки, а не про остаточний вирок чи встановлене порушення. Але фахівці ринку прекрасно розуміють чи могло бути повним збігом різке збільшення експорту помідорів з Вірменії якраз коли росіяни з політичних міркувань впровадили заборону на експорт цієї продукції з Туреччини.
Для українських супермаркетів цього мало б бути достатньо, щоб віднести такого постачальника до категорії підвищеного ризику. Особливо тому, що схеми зі підміною походження товару з підробкою документів в умовах санкційної війни стають надзвичайно чутливими.
Податкова справа у Вірменії: ще один червоний прапорець
У 2019 році Комітет державних доходів Вірменії звинуватив “Спайку” у завданні державі збитків на 7,036 млрд драмів, або понад 14 млн доларів, через нібито ухилення від сплати податків і митних платежів. За версією КГД, товари з різних країн Європи, зокрема Польщі та Бельгії через Грузію імпортувалися до Вірменії, але при поданні документів вірменській митниці використовувалися інші дані.
Водночас потрібно зазначити і позицію іншої сторони: директор “Спайки” Давид Казарян публічно відкидав звинувачення, заявляв, що сума “штучно роздута”, а претензії насправді стосуються іншої компанії “Грінпродукт”.
Отже, хоч і існують офіційні звинувачення державного органу, але остаточна юридична кваліфікація потребує перевірки. Публічної інформації щодо цього нам не вдалося знайти. Але для ритейлу це все одно репутаційний ризик, бо мережі працюють не лише в юридичному, а й у публічному полі.
Для українського покупця важливі недорогі і якісні овочі та фрукти, але навряд чи споживач буде власними грішми підтримувати компанію, що яка так тісно прямо та опосередкована пов’язана з країною-агресором.
Крім того, «Спайка», згідно офіційних російських джерел, має значні борги перед бюджетом країни-агресора. Якщо український ринок стане рятівним для цього бізнесу, то цілком імовірно, що гроші зароблені в Україні, підуть до бюджету росії, а це вже буде прямим фінансуванням війни проти України.
Політичний вимір
Окремі вірменські медіа повідомляли про можливі політичні домовленості навколо “Спайки” та про ймовірний проєкт проросійської партії за підтримки власника компанії. Ці твердження не можуть подаватися як встановлений факт, але сама поява таких повідомлень є додатковим репутаційним сигналом для українських контрагентів, які мають оцінювати не лише юридичну чистоту постачальника, а й політичний та санкційний контекст.