Від гасел до доказів: FoodRevolution 2026 визначила нові правила сталості в агропродовольчому секторі
Три дні у Венеції-Местре об’єднали науку, бізнес і політиків навколо майбутнього продовольства, вимірюваного впливу, безпечності, простежуваності та регуляторної відповідальності, пише Аgri-gator.
Венеція-Местре (Venezia-Mestre), травень 2026 року — Міжнародна конференція FoodRevolution 2026, організована Affidia Srl SB відбулася 11–13 травня 2026 року у Венеції-Местре та була присвячена темі «Science-based actions for health and sustainability» — науково обґрунтованим діям для здоров’я і сталого розвитку.
Подія об’єднала науковців, представників харчового бізнесу, експертів з публічної політики, органи сертифікації, дослідницькі установи, стартапи та галузеві організації для обговорення одного з найактуальніших питань глобальної продовольчої системи: як будувати агропродовольчі ланцюги, які є не лише сталими на рівні заявлених амбіцій, а й стійкими, безпечними та конкурентоспроможними на практиці.
Програма конференції охопила ключові напрями трансформації агропродовольчого сектору: регенеративне сільське господарство, здоров’я ґрунтів, біотехнології, стале тваринництво, харчове пакування, циркулярну біоекономіку, вуглецеве землеробство (carbon farming), Регламент Європейського Союзу щодо продукції, вільної від вирубування лісів (EU Deforestation Regulation, EUDR), прецизійну ферментацію, нові рослинні продукти (plant-based foods), безпечність харчових продуктів, оцінку життєвого циклу (Life Cycle Assessment, LCA), екологічне маркування (ecolabelling), Директиву Європейського Союзу щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive, CSRD) та грінвошинг (greenwashing).
Від сталих наративів — до вимірюваної ефективності
FoodRevolution 2026 показала: агропродовольча сталість входить у значно вимогливішу фазу. Від компаній уже недостатньо лише комунікувати екологічні чи соціальні зобов’язання. Ринок, регулятори, інвестори та споживачі дедалі частіше очікують доказів — вимірюваних результатів, підтверджених даними, простежуваністю, науковими доказами, надійним маркуванням, оцінкою ризиків і регуляторною відповідністю.
Цей зсув чітко простежувався в усій програмі конференції. Дискусії про регенеративне сільське господарство були зосереджені не на загальних гаслах, а на перевірюваних результатах: здоровіших ґрунтах, секвестрації вуглецю, біорізноманітті, якості води, зменшенні зовнішніх ресурсів і економічній життєздатності для фермерів.
Виступи таких спікерів, як д-р П’єр-Марі Обер (Dr Pierre-Marie Aubert) з Інституту сталого розвитку та міжнародних відносин (Institute for Sustainable Development and International Relations, IDDRI), проф. Амедео Рейнері (Prof. Amedeo Reyneri) з Університету Турина (University of Turin / Università degli Studi di Torino), проф. Бруно Бассо (Prof. Bruno Basso) з Мічиганського державного університету (Michigan State University) та Давід Брусса (David Brussa) з illyCaffè, пов’язали стале сільське господарство з кліматичною стійкістю, стратегічною автономією, економікою господарств і якістю продукту.
Панель «From niche to norm: unblocking Europe’s regenerative revolution» — «Від ніші до норми: як розблокувати регенеративну революцію в Європі», яку модерував Мауріціо Палеолого (Maurizio Paleologo), біохімік, засновник і організатор FoodRevolution 2026, об’єднала Лауру Мізані (Laura Misani) з BioAgricert, Фабріціо Переса (Fabricio Peres) з FP Strategic Advisor та Ліндсі Кромптон (Lindsey Crompton) з Regenagri.
Учасники дискусії дійшли висновку, що регенеративне сільське господарство зможе масштабуватися лише тоді, коли стане перевірюваним, фінансованим і зрозумілим як практична операційна модель для фермерів та ланцюгів постачання.
Ґрунти, мікробіоми та біотехнології — у центрі продовольчої безпеки
Здоров’я ґрунтів було представлене як одна з біологічних основ майбутньої продовольчої безпеки. Проф. Габріеле Берг (Prof. Gabriele Berg) з Технічного університету Граца (Graz University of Technology), проф. Аннамарія Бевівіно (Prof. Annamaria Bevivino) з Італійського національного агентства з нових технологій, енергетики та сталого економічного розвитку (ENEA — Agenzia nazionale per le nuove tecnologie, l’energia e lo sviluppo economico sostenibile), д-р Лоредана Канфора (Dr Loredana Canfora) з Ради з досліджень у сільському господарстві та аналізу аграрної економіки (CREA — Consiglio per la ricerca in agricoltura e l’analisi dell’economia agraria) та проф. Клаудіо Дзакконе (Prof. Claudio Zaccone) з Університету Верони (University of Verona / Università di Verona) розглядали роль рослинних мікробіомів, біодобрив, мікробних інокулянтів, органічного вуглецю ґрунту та сталого управління сільськогосподарськими землями.
Практичний промисловий погляд представив Маттіа Фрікано (Mattia Fricano) з Orogel, який показав, як сталість може бути інтегрована у масштабний виробничий ланцюг — від управління фермерами й полями до переробки, логістики та кінцевого споживача.
Окрема сесія, присвячена біотехнологіям, додала до дискусії ще один важливий вимір. Проф. Мікеле Морганте (Prof. Michele Morgante) з Університету Удіне (University of Udine / Università di Udine), проф. Маріо Пеццотті (Prof. Mario Pezzotti) з Університету Верони (University of Verona / Università di Verona), д-р Денніс О. Ндоло (Dr Dennis O. Ndolo) з Міжнародного центру генетичної інженерії та біотехнології (International Centre for Genetic Engineering and Biotechnology, ICGEB) та проф. Матін Каїм (Prof. Matin Qaim) з Університету Бонна (University of Bonn / Universität Bonn) обговорили роль технологій асистованої еволюції (Tecniche di Evoluzione Assistita, TEA), сталого виноградарства, біопестицидів і геномної селекції як інструментів, що дозволяють виробляти більше з меншими ресурсами, зменшуючи залежність від пестицидів, дефіциту води, кліматичних стресів і ризиків для продовольчої безпеки.
Кліматично дружні ланцюги: тваринництво, пакування, циркулярність і вуглецеве землеробство
Другий день конференції був присвячений ланцюгам створення вартості та практичним діям для зменшення кліматичного впливу. У фокусі були стале тваринництво, харчове пакування, циркулярна біоекономіка, вуглецеве землеробство (carbon farming), тропічні ланцюги постачання, прецизійна ферментація та використання промислових побічних продуктів.
У сесії про стале тваринництво д-р Герт ван Дойнкеркен (Dr Gert van Duinkerken) з Вагенінгенського університету і дослідницького центру (Wageningen University & Research), проф. Маддалена Дзукалі (Prof. Maddalena Zucali) з Університету Мілана (University of Milan / Università degli Studi di Milano), проф. Ермініо Тревізі (Prof. Erminio Trevisi) з Католицького університету Святого Серця (Università Cattolica del Sacro Cuore) та проф. Ірина Герзон (Prof. Iryna Herzon) з Університету Гельсінкі (University of Helsinki / Helsingin yliopisto) обговорили складний баланс між кліматичною мітигацією, добробутом тварин, продовольчою безпекою та економікою фермерських господарств.
Панель, присвячена скороченню викидів парникових газів у молочному секторі, об’єднала д-р Сімону Казеллі (Dr Simona Caselli) з Granlatte – Granarolo Group, д-р Анну Стшельбіцьку-Петрович (Dr Anna Strzelbicka-Pietrowicz) з Interfood Group та д-р П’єра Баррюкана (Dr Pierre Barrucand) з Асоціації французької молочної переробки (Association de la Transformation Laitière Française).
Харчове пакування розглядалося не лише як екологічна проблема, а й як питання безпечності, функціональності та відповідності нормам. Проф. Джорджа Спіньйо (Prof. Giorgia Spigno) з Католицького університету Святого Серця (Università Cattolica del Sacro Cuore), д-р Томас Гуде (Dr Thomas Gude) зі Швейцарської вищої технічної школи Цюриха (ETH Zürich — Eidgenössische Technische Hochschule Zürich) та д-р Малкольм Дріффілд (Dr Malcolm Driffield) з Exponent говорили про біопластики, непластикові матеріали, що контактують із харчовими продуктами, а також про ризики безпечності, пов’язані з використанням переробленого паперу та пластику.
Сесії з циркулярної біоекономіки за участі д-р Джанфранко Брамбілли (Dr Gianfranco Brambilla) з Вищого інституту охорони здоров’я Італії (Istituto Superiore di Sanità), проф. Даніели Пеццолли (Prof. Daniela Pezzolla) з Університету Перуджі (University of Perugia / Università degli Studi di Perugia), д-р Аріанни Перуццо (Dr Arianna Peruzzo) з Експериментального зоопрофілактичного інституту Венеції (Istituto Zooprofilattico Sperimentale delle Venezie, IZSVe), д-р Елізе Гук-ван ден Гіл (Dr Elise Hoek-van den Hil) з Вагенінгенського університету і дослідницького центру (Wageningen University & Research), проф. Алі де Бура (Prof. Alie de Boer) з Маастрихтського університету (Maastricht University), проф. Роба Баккера (Prof. Rob Bakker) з Університету прикладних наук HAS (HAS University of Applied Sciences), д-р Джошуа Мейєрса (Dr Joshua Mayers) з Дослідницьких інститутів Швеції (RISE — Research Institutes of Sweden) та д-р Мааме Екуа Манфул (Dr Maame Ekua Manful) з Технологічного університету Дубліна (Technological University Dublin) показали: циркулярність має супроводжуватися управлінням ризиками, простежуваністю, моніторингом і науковою оцінкою безпечності.
У межах дискусії про циркулярну біоекономіку в тваринництві відбулася окрема панель за участі представників агробізнесу — д-р Анни Треттенеро (Dr Anna Trettenero) з Confagricoltura та д-р Клаудії Альбані (Dr Claudia Albani) з Coldiretti, науковців проф. Герта ван Дойнкеркена (Prof. Gert van Duinkerken) з Вагенінгенського університету і дослідницького центру (Wageningen University & Research) і проф. Фабріціо Адані (Prof. Fabrizio Adani) з Університету Мілана (University of Milan / Università degli Studi di Milano), а також представниці біогазової індустрії д-р Діани Ленці (Dr Diana Lenzi). Учасники обговорили можливості та нормативні обмеження використання дигестату як альтернативи хімічним добривам.
Вуглецеве землеробство (carbon farming) і пов’язані з ним вуглецеві кредити також розглядалися як перспективний напрям, де екологічні амбіції мають підкріплюватися контрактами, сертифікацією, вимірюванням і можливістю практичного застосування на рівні господарств. Серед спікерів були проф. Давіде Віаджі (Prof. Davide Viaggi) та д-р Нідхі Райна (Dr Nidhi Raina) з Університету Болоньї (University of Bologna / Alma Mater Studiorum – Università di Bologna), а також д-р Валерія Форлін (Dr Valeria Forlin) з Європейської комісії (European Commission).
EUDR, CSRD і грінвошинг: від формальної відповідності — до реальної сталості ланцюгів
Один із найсильніших меседжів конференції прозвучав під час сесій, присвячених Регламенту Європейського Союзу щодо продукції, вільної від вирубування лісів (EU Deforestation Regulation, EUDR), тропічним ланцюгам постачання, звітності зі сталого розвитку та екологічним заявам (green claims).
Проф. Кріс Елліотт (Prof. Chris Elliott) з Королівського університету Белфаста (Queen’s University Belfast) наголосив, що глобальна торгівля продовольством входить у нову еру відповідності європейським правилам протидії вирубуванню лісів. Паперових декларацій і традиційних аудитів уже недостатньо для ланцюгів, де існують ризики шахрайства з походженням продукції, фальсифікації геолокаційних даних, підроблених сертифікатів і маніпуляцій із документацією.
Д-р Франческа Ронка (Dr Francesca Ronca) з Італійського союзу сталого пальмового масла (Unione Italiana per l’Olio di Palma Sostenibile), адвокат Чезаре Варалло (Cesare Varallo) з Food Law Latest, д-р Елена Гаджйон (Dr Elena Gaggion) з ICAM Cioccolato, д-р Еліза Кірато (Dr Elisa Chirato) з Unigrà, д-р Джулія Кампарсі (Dr Giulia Camparsi) з Ініціативи науково обґрунтованих цілей (Science Based Targets initiative, SBTi) та д-р Петра Замбеллі (Dr Petra Zambelli) з Fairtrade Italy показали, як тропічні ланцюги постачання переходять від базової відповідності до моделей, заснованих на перевіреному постачанні, науково обґрунтованих цілях, довірі до сертифікації та довгостроковій співпраці з виробниками.
Нові харчові продукти: інновації мають доводити якість, безпечність і довіру
Третій день конференції був присвячений новим харчовим продуктам, зокрема рослинним продуктам (plant-based products), альтернативним білкам, прецизійній ферментації, мікроводоростям, ціанобактеріям і різним недовикористаним культурам.
Тон дискусії був свідомо практичним: новий продукт не означає автоматично кращий, безпечніший або сталіший.
Д-р Мауріціо Палеолого (Dr Maurizio Paleologo) з Affidia проаналізував європейський ринок рослинних альтернатив м’ясу, його тенденції та перспективи, поставивши ключове питання: чи має наступний етап розвитку сектору вийти за межі ультрапереробленої імітації м’яса та зробити акцент на обмеженій кількості ретельно відібраних інгредієнтів, більшій поживній достовірності, доступності, смаку й прозорій комунікації?
Виступи д-р Роберто Меле (Dr Roberto Mele) з Лікарні Сан-Раффаеле (Ospedale San Raffaele) та д-р Фламінії Ортенці (Dr Flaminia Ortenzi) з Ради з досліджень у сільському господарстві та аналізу аграрної економіки (CREA — Consiglio per la ricerca in agricoltura e l’analisi dell’economia agraria) доповнили дискусію про ультраперероблені рослинні продукти, сталі дієти та значення локального контексту.
Якість і безпечність нових харчових продуктів обговорювали проф. Тіло Гюн (Prof. Tilo Hühn) з Цюрихського університету прикладних наук (ZHAW — Zurich University of Applied Sciences), д-р Параг Ачар’я (Dr Parag Acharya) з Університету Гринвіча (University of Greenwich), проф. Вітор Вашконселуш (Prof. Vitor Vasconcelos) з Університету Порту (University of Porto / Universidade do Porto) та Міждисциплінарного центру морських і екологічних досліджень (CIIMAR — Interdisciplinary Centre of Marine and Environmental Research), д-р Петра ден Діккен (Dr Petra den Dikken) з Prinsen Berning, д-р Берт Поппінг (Dr Bert Popping) з FOCOS — Food Consulting Strategically та Food Orbit, проф. Лука Коколін (Prof. Luca Cocolin) з Університету Турина (University of Turin / Università degli Studi di Torino), д-р Октавіан А. Міхалаке (Dr Octavian A. Mihalache) з Французького національного науково-дослідного інституту сільського господарства, продовольства та довкілля (INRAE — Institut national de recherche pour l’agriculture, l’alimentation et l’environnement), Oniris та Лабораторії дослідження залишків і забруднювачів у харчових продуктах (LABERCA — Laboratoire d’Étude des Résidus et Contaminants dans les Aliments), а також д-р Жужа Фаркаш (Dr Zsuzsa Farkas) з Університету ветеринарної медицини Будапешта (University of Veterinary Medicine Budapest).
Їхні виступи показали, що харчові інновації майбутнього потрібно оцінювати не лише через кліматичні метрики, а й через алергенність, забруднювачі, мікробіологічні ризики, поживну якість, виробничі процеси, пакування та реальні моделі споживання.
Фінальні сесії зі сталості поставили в центр уваги вимірювання екологічного впливу та юридичну відповідальність. Д-р Томас Немечек (Dr Thomas Nemecek) з Agroscope, проф. Лаура Гарсія Ерреро (Prof. Laura Garcia Herrero) з Університету Болоньї (University of Bologna / Alma Mater Studiorum – Università di Bologna) та д-р Зое Кудер (Dr Zoé Coudert) з Французького агентства екологічного переходу (ADEME — Agence de la transition écologique) обговорили нові підходи до оцінки життєвого циклу (Life Cycle Assessment, LCA), методи вимірювання екологічного сліду агропродовольчих продуктів і майбутнє європейського харчового екомаркування.
Проф. Анджела Тарабелла (Prof. Angela Tarabella) з Університету Пізи (University of Pisa / Università di Pisa), адвокат Маттео Сквео (Matteo Squeo) з The Green Clause та проф. Джанлука Брунорі (Prof. Gianluca Brunori) з Університету Пізи (University of Pisa / Università di Pisa) розглянули Директиву Європейського Союзу щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive, CSRD), звітність зі сталого розвитку, грінвошинг і захист прав споживачів.
Висновок був однозначним: такі терміни, як «green», «eco-friendly» чи «sustainable», мають спиратися на надійні докази, прозору методологію та юридично захищені твердження.
Завершилася конференція keynote-виступом д-р Мадхури Рао (Dr Madhura Rao) з Маастрихтського університету (Maastricht University), присвяченим забутим і недовикористаним культурам як стратегічному напряму диверсифікації та підвищення стійкості продовольчих систем.
Широка наукова, інституційна та індустріальна екосистема
Міжнародний і міжсекторальний масштаб FoodRevolution 2026 підтвердила широка екосистема організацій, які підтримали конференцію. Подія об’єднала за одним столом наукові інституції, технологічні компанії, сертифікаційні органи, професійні асоціації, галузеві платформи та спеціалізовані медіа, створивши простір для змістовного діалогу про сталість, інновації та трансформацію агропродовольчих ланцюгів.
Серед спонсорів видання 2026 року були Міжнародний центр генетичної інженерії та біотехнології (International Centre for Genetic Engineering and Biotechnology, ICGEB) і BioLab, а також Фонд агропродовольства та біоекономіки регіону Фріулі-Венеція-Джулія (Fondazione Agrifood & Bioeconomy FVG), Leyton, BioAgricert, Референсний центр Інверніцці з агропродовольчих питань (IRCAF — Invernizzi Reference Center on Agri-Food) та Асоціація агропродовольчого кластеру Clust-ER (Associazione Clust-ER Agroalimentare).
До них приєдналися AGROLAB GROUP, Bovaer® | dsm-firmenich та Exponent, що підтвердило зацікавленість наукового, технологічного й промислового секторів у переході до агропродовольчої системи, заснованої на даних, безпечності та вимірюваності.
Захід відбувся за підтримки Національного агропродовольчого кластеру CL.A.N. (Cluster Agrifood Nazionale CL.A.N.), Експериментального зоопрофілактичного інституту Венеції (Istituto Zooprofilattico Sperimentale delle Venezie, IZSVe), Національної ради Ордену харчових технологів (Consiglio dell’Ordine Nazionale dei Tecnologi Alimentari), Регіону Венето (Regione del Veneto), Міжнародного центру генетичної інженерії та біотехнології (International Centre for Genetic Engineering and Biotechnology, ICGEB) та Італійського національного агентства з нових технологій, енергетики та сталого економічного розвитку (ENEA — Agenzia nazionale per le nuove tecnologie, l’energia e lo sviluppo economico sostenibile).
Партнерська мережа включала Центр досліджень тваринництва (CRPA — Centro Ricerche Produzioni Animali), The Protein Project, Affidia Journal, Європейський інститут Good Food Institute Europe (The Good Food Institute Europe), Green Retail, Європейську федерацію харчової науки і технологій (EFFoST — European Federation of Food Science and Technology), Foodvalley, Вагенінгенський університет і дослідницький центр (Wageningen University & Research) та ProVeg International, що посилило європейський і мультидисциплінарний характер конференції.
Додаткову видимість темам і змісту, представленим протягом трьох днів, забезпечили медіапартнери та галузеві видання, серед яких Agricultura.it, EconomiaCircolare, AgroNotizie, GreenRetail та Ruminantia.
Від молекули — до ринку
FoodRevolution 2026 підтвердила: агропродовольча трансформація увійшла в нову фазу.
Здоров’я ґрунтів впливає на стабільність урожайності. Регенеративне сільське господарство потребує метрик і життєздатних економічних моделей. Такі рішення, як біостимулянти, мають перевірятися в полі. Пакування впливає на термін зберігання, безпечність і відповідність регуляторним вимогам. Скорочення викидів метану має працювати у реальних господарствах, а не лише в теорії. Вуглецеве землеробство потребує надійної сертифікації. Регламент Європейського Союзу щодо продукції, вільної від вирубування лісів (EU Deforestation Regulation, EUDR) і Директива Європейського Союзу щодо корпоративної звітності зі сталого розвитку (Corporate Sustainability Reporting Directive, CSRD) уже змінюють правила доступу до ринків, відповідальності та конкурентоспроможності. Нові харчові продукти мають доводити не лише свою сталість, а й якість, безпечність і надійність.
Головний висновок форуму в Местре полягає в тому, що майбутнє продовольства не буде побудоване на слоганах. Його формуватимуть системи, здатні довести те, що вони декларують: від ґрунту до полиці, від молекули до ринку, від обіцянки сталості — до вимірюваної ефективності.
Організована Affidia Srl SB, за участі Мауріціо Палеолого (Maurizio Paleologo) та Лаури Петрукко (Laura Petrucco) в Організаційному комітеті, а також за підтримки Event Operations Team у складі Катерини Звєрєвої (Kateryna Zvierieva), Давіде Германа (Davide German) та Олександри Султановської (Oleksandra Sultanovska), друга редакція FoodRevolution підтвердила свою роль як платформи діалогу між наукою, бізнесом та інституціями.
Щоб підкреслити значення великого обсягу технічного й наукового контенту, доступного для фахівців галузі, Affidia за підтримки Фонду Інверніцці (Fondazione Invernizzi) підготувала матеріали конференції. Цифрова версія Proceedings FoodRevolution та добірка фотографій події доступні на сторінці додаткових матеріалів FoodRevolution.
Найближчим часом матеріали конференції будуть передані до друку та стануть доступними для придбання на Amazon. Команда FoodRevolution планує вже наступну конференцію. Компанії, наукові установи, галузеві організації, медіа та фахівці, зацікавлені в отриманні оновлень, поданні пропозицій або можливостях співпраці в межах FoodRevolution 2027, можуть підписатися на розсилку події та звернутися до Організаційного комітету за адресою: foodrevolution@affidia.tech.