Польський досвід євроінтеграції молочного сектору: засвоєні уроки для України – Infagro
Польща є одним із найуспішніших прикладів цілісної інтеграції молочного сектору до ринку Європейського Союзу (ЄС) серед відносно нових членів, адже приєдналася до ЄС у 2004 році.
Україна та Польща є сусідами й тісно пов’язані логістично, тож польський досвід інтеграції має практичне значення для нашого шляху до ЄС.
За інформацією Польської молочної палати, Польща є 5-м найбільшим виробником молока в ЄС після Німеччини, Франції, Нідерландів та Італії і посідає 14-те місце у світі. За даними Центрального управління статистики Польщі, в країні налічується 148 молочних заводів, половина з яких є невеликими місцевими виробниками.
Варто нагадати, що свого часу, на початку 2000-х, польські виробники та переробники молока, попри перспективи євроінтеграції та доступу до спільного європейського ринку, мали серйозні перестороги — побоювались зростання імпорту, витіснення національної продукції з ринку, скорочення виробництва та втрати робочих місць. Ці самі побоювання вже лунають і в Україні.
Проте попри перестороги на початку євроінтеграційного шляху, завдяки фінансовій підтримці ЄС, суттєвому співфінансуванню з національних державних фондів і належній підготовці до спільного ринку, виробництво молока в Польщі з 2004 по 2019 роки зросло у 2,3 рази, а дохід від його продажів — майже втричі. Більш вражаючими цифри росту виробничої та економічної діяльності є на тлі зниження поголів’я та операторів, що говорить про неймовірний стрибок ефективності галузі.
Тому не дивно, що польський досвід є важливим та корисним для українського молочного сектору на його євроінтеграційному шляху.
30 квітня Комітет Спілки молочних підприємств України з питань європейської інтеграції в межах підготовки Дорожньої карти інтеграції молочного сектору до ЄС провів експертне обговорення досвіду Польщі у цьому напрямі. Учасники зустрічі проаналізували, які уроки можуть бути застосовані для української галузі та які висновки мають бути закладені для майбутньої Дорожньої карти.
У заході взяли участь експерт з питань інтеграції молочного сектору в ЄС Анджей Бабуховський, директорка Польської молочної палати та перша віцепрезидентка COGECA Агнешка Малішевська, а також президент Асоціації польських переробників молока (ZPPM) Марцін Гідзик. Модератором зустрічі був керуючий директор Prospex International Марк Грамбергер.
Вадим Чагаровський, президент Спілки молочних підприємств України, під час фахового обговорення зазначив, що Польща успішно адаптувала молочний сектор до вимог ЄС і сьогодні входить до лідерів з виробництва молока і молочних продуктів в ЄС. «Попри те, що Україна поки не має таких успіхів як Польща, я вважаю, що український молочний сектор має гарний потенціал і потребує гармонізації нормативно-правових актів до вимог ЄС», – сказав він.
Ганна Лавренюк, генеральна директорка Асоціації виробників молока, наголосила, що Польща є однією з країн, на яку Україні треба рівнятися в частині якісної підготовки і трансформації молочної галузі та аграрного сектору до вимог ЄС. За її словами, Польщі вдалося не лише вдало адаптуватися, а й зберегти свою ідентичність та підвищити конкурентоспроможність виробників молока.
Інституційна основа євроінтеграції польського молочного сектору
Перед набуттям статусу країни-члена, Єврокомісія надала Польщі індикатори щодо того як мала б працювати система польського молочного сектору під час інтеграції до спільного європейського ринку. Для розробки процедурного документу скрінінгу та заходів, що мали бути здійснені на шляху до євроінтеграції, польським Міністерством сільського господарства було ініційоване Агентство з реструктуризації та модернізації аграрної галузі. Цей документ включав фінансові та технічні інструменти щодо подальшої євроінтеграції. Таким чином польські оператори мали розроблений план євроінтеграції і рухалися за ним.
Пріоритети модернізації в молочному секторі включали:
підвищення якості молока
організацію збору молока та приведення виробництва до відповідних санітарних норм
модернізацію виробничих ліній.
«Після впровадження заходів ми одразу зверталися по відгук від Єврокомісії щодо їх виконання та ефективності», – розповів проф. Анджей Бабуховський, експерт з питань інтеграції молочного сектору в ЄС. За його словами, банківська система теж паралельно готувалася до подальшої інтеграції з ЄС і створення можливостей для забезпечення фінансування фермерів.
Роль фінансової підтримки
Поляки розуміли, що для правильного і належного використання фінансової підтримки ЄС потрібно забезпечити співфінансування молочного сектору з національних державних фондів, а також високий рівень ефективності національних інституцій, що розподілятимуть кошти на підтримку. Фермери та переробні підприємства мали бути готові отримувати фінансові кошти та генерувати власні ресурси на реалізацію попередньо підготовлених проєктів. У свою чергу банки та інші фінансові установи мали бути готові задовольняти фінансові потреби компаній. В результаті Польща ефективно реструктурувала молочну промисловість за рахунок відносно невеликих коштів програм підтримки ЄС.
Як це працювало?
У межах національної програми підтримки галузі була запущена програма доступного кредитування, що передбачала преференційні кредити від Агентства з реструктуризації та модернізації сільського господарства Польщі.
Молокопереробні заводи могли отримати фінансування на модернізацію з метою адаптації до санітарних та ветеринарних стандартів ЄС, зокрема на придбання обладнання та устаткування для переробки молока, а також контролю якості, придбання цистерн для збору молока тощо. Заводи з виробництва та переробки сирів додатково до зазначеного могли придбати обладнання для упаковки та виробництва плавлених сирів.
Кредити до 4 млн євро можна було залучати на 8 років з пільговим періодом до 3 років під 2% річних.
У 1999 році була також додатково створена Програма SAPARD (англ. Special Accession Programme for Agriculture and Rural Development). Її стратегічними цілями були: покращення економічної життєздатності польського агропродовольчого сектору як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках; адаптація польського агропродовольчого сектору до санітарно-гігієнічних та стандартів якості єдиного ринку; заохочення багатофункціонального розвитку сільських територій, особливо через розвиток технічної інфраструктури та створення умов для несільськогосподарської економічної діяльності в сільській місцевості. Правовою основою для Програми стали нормативно-правові акти ЄС: Регламент Ради (ЄС) № 1268/99 від 21 червня 1999 року та Регламент Ради (ЄС) № 2222/2000 від 7 червня 2000 року.
Бюджет Програми у розмірі 1,084 млрд євро складався з коштів ЄС у розмірі 708,2 млн. євро та 235,8 млн. євро національного фінансування, а також 140 млн. євро, перерахованих за згодою Єврокомісії з бюджету Плану розвитку сільських територій. Впровадження SAPARD розпочалося в липні 2002 року.
На які інвестиційні цілі залучалися кошти молочними підприємствами у Польщі у межах Програми SAPARD?
Адаптація виробничих потужностей до вимог ЄС – 39,9%
Закупівля обладнання, машин та виробничих ліній – 31,4%
Модернізація будівель – 23,8%
Закупівля вантажівок, молоковозів та спеціального обладнання для транспортування – 7,8%,
Модернізація обладнання, машин, технологічних ліній – 5,7%
Інше – 6,5%.
«І якщо перед вступом в ЄС польські виробники молочної продукції стояли перед дилемою «модернізуватися чи закриватися», то станом на 2004 рік у результаті модернізації до експорту в ЄС допущено 211 заводів», – зазначив Анджей Бабуховський, експерт з питань інтеграції молочного сектору в ЄС.
Усього у рамках Програми SAPARD у 2000-2003 роках на модернізацію переробних потужностей було спрямовано 303,5 млн євро, з яких 227,6 млн євро були виділені ЄС. На підтримку виробників молока в цей період виділено 168,3 млн євро, з яких 126,2 млн – кошти ЄС.
Санітарні стандарти та якість продукції
Пріоритетною задачею поляків було забезпечити санітарно-гігієнічні стандарти під час збору та переробки молока, щоб їхня продукція змогла реалізовуватися на ринку ЄС. Потрібно було довести, що продукція з Польщі відповідає вимогам ЄС. Що потрібно було зробити, щоб забезпечити конкурентоспроможність польської продукції на ринку ЄС?
«Ми мали впровадити сучасну систему якості попри розмови, що молочний сектор Польщі може взагалі зникнути через реформу. В результаті ми вирішили сфокусуватися на впровадження стандартів ISO та HACCP, що сприяло покращанню якості сирого молока та приведенню виробництв до потрібних санітарних норм», – зазначив Анджей Бабуховський.
У 2002 році було проведено категоризацію молокопереробних потужностей, що дало розуміння, що з 413 підприємств 40 повністю відповідають нормам ЄС, ще 181 приведуть у відповідність на день вступу, а 111 зроблять це до 31 грудня 2006 року, і решта 81 припинять свою діяльність. В результаті інвестицій у модернізацію виробництва та впровадження стандартів ISO та HACCP, відсоток молока класу «Екстра» у загальному обсязі закупленого молока зріс з 28,6% у 1998 році до 70,1% у 2002 році.
Інвестиції та стимулювання виробників молока до покращення якості сировини – основна запорука успіху. Незважаючи на високі вимоги ЄС, Польщі вдалося адаптувати галузь.
Фактори успіху польського молочного ринку
Польща демонструє найуспішніший приклад євроінтеграції у молочному секторі за останні 25 років, це зовсім інший результат порівняно з Болгарією та Румунією, де частина сектору залишилася поза рамками спільного ринку ЄС.
Високий рівень відповідності вимогам ЄС став основою для повного доступу на європейський ринок, завдяки чому польський молочний сектор зміг помножити виробничі та економічні здобутки навіть попри скорочення поголів’я корів та кількості операторів.
«Україна може запозичити ключові польські євроінтеграційні рішення, зокрема створення внутрішнього аудиту операторів на національному рівні, активну роль кооперації бізнесу, ефективність використання підтримки ЄС у модернізації сектору, забезпечення рівних умов доступу до ринку ЄС для всіх учасників молочного ланцюга», – вважає Максим Фастєєв, радник комітету СМПУ з євроінтеграції. За його словами, польський досвід — не ідеал, але надійний орієнтир. Наразі більше 50 українських молочних підприємств мають право для експорту до ЄС — це значне досягнення порівняно з Польщею на старті євроінтеграції. Водночас інші українські оператори також мають бути залучені до цієї системи через прозору та загальнодоступну сертифікацію.
Мета України — повна інтеграція молочного сектору до спільного ринку ЄС, як із можливістю торгівлі всередині, так і експорту власної продукції з маркуванням “вироблено у ЄС” на зовнішні ринки.
Це перша частина публікації в рамках серії матеріалів за результатами обговорення польського досвіду євроінтеграції молочного сектору. Друга частина буде опублікована невдовзі.
Публікація підготовлена Комітетом з євроінтеграції Спілки молочних підприємств України за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора (авторського колективу) і не обов’язково відображає погляди партнерів з розвитку, зокрема, SECO, FiBL та SAFOSO AG.