Продовження режиму торгівлі з ЄС: Україна бачить два сценарії розвитку подій — AgroPortal.ua
З боку Європейської комісії та Європейського Союзу немає однозначного бачення майбутніх торгових взаємовідносин з Україною у межах автономних торговельних заходів (АТЗ).
Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна».
Він зазначив, що відсутність ясності в прогнозах щодо режиму торгів з ЄС з червня 2025 року спонукає виробників рухатись
і шукати інші ринки.
«Що менше наша продукція буде «нависати» над європейськими країнами, то легше буде вести переговори. Наприклад, 36% нашого агроекспорту 2021 року постачалося до ЄС. Потім почалася широкомасштабна війна, виникли проблеми з морським коридором. У якийсь період на європейський ринок почало надходити до 73% української агропродукції просто тому, що більше не
було куди», — нагадав він.
І додав, що 2024 року Україна скоротила агроекспорт до ЄС до 52%.
«Ми знижуємо частку ЄС у географії експорту й шукаємо йому альтернативу. Водночас пам’ятаємо, що ринок ЄС є преміальним за цінами, зручним у плані логістики і життєво необхідним нашим виробникам, щоб тримати їх у тонусі щодо якості продукції», — пояснив Коваль.
Міністр назвав два основних сценарії розвитку подій.
«Перший базовий сценарій, який Мінагрополітики артикулює в перемовинах, — війна не закінчилася, тож просимо продовжити режим АТЗ, але зі збільшенням переліку чутливих продуктів, яких зараз 7.
Другий сценарій, який обговорюється в кулуарах, — лібералізація торгівлі по 29-й статті, тобто на основі довгострокового планування розширення кількості продуктів, які можуть бути
завезені до ЄС. Так, ідеться про квоти, але переглянуті й суттєво збільшені.
Наприклад, до війни Україна могла поставляти до ЄС 20 тис. т цукру. Проте для
України це дуже мало — лише кілька робочих днів наших заводів», — додав Віталій
Коваль, зазначивши, що зараз йде підготовка до фінальної стадії переговорів.
Водночас він зауважив, що необхідно шукати нові ринки. На деяких напрямках уже є зростання експорту. Наприклад, експорт до Африки вже досяг $2,6 млрд. Нарощуються постачання на Близький Схід, до Південно-Східної Азії, активно розвивається співпраця з Малайзією, Індонезією,
Бангладеш.