Володимир Кожевніков, директор Молочного союзу Казахстану: Головна проблема харчової галузі Казахстану – неврегульований внутрішній ринок – Infagro

Директор Молочного союзу Казахстану Володимир Кожевніков вважає неврегульований внутрішній ринок головною проблемою харчової галузі  Республіки Казахстан. На його думку, доки торгові мережі віддаватимуть пріоритет імпортному товару на шкоду вітчизняному, а держава – мовчки спостерігати за цим, у Казахстані не буде сучасного та розвиненого харчопрому.

Володимире Миколайовичу, нещодавно президент у своєму Посланні поставив завдання зробити Казахстан найбільшим регіональним центром виробництва та переробки сільгосппродукції. Чи готова молочна галузь до таких завдань?

Тут дві складові: перша – виробництво та переробка, а друга – реалізація готової продукції. Наші виробники сьогодні готові та можуть переробляти будь-які обсяги молочної сировини, виготовляючи з неї продукт високої якості, конкурентоспроможний як на ринку країн ЄАЕС, так і країн далекого зарубіжжя. Проблема тут лише в тому, що в Казахстані недостатньо молочної сировини, яка відповідає вимогам технічних регламентів. А сировина, яка відповідає всім вимогам – неконкурентоспроможна за ціною.

Проблема в тому, що у виробників із сусідніх країн, наприклад, у білорусі та росії, чия продукція широко представлена ​​на ринку Республіки Казахстан, закупівельні ціни на 10-30% нижчі, ніж у Казахстані, і ця цінова різниця утворилася за рахунок держсубсидій місцевим фермерам. У Казахстані заходи підтримки фермерів, на жаль, поки що не такі масштабні та ефективні, через що ми виявилися не в змозі конкурувати з найближчими сусідами на нашому внутрішньому ринку. Внаслідок цього значну частину сировини казахстанські переробники молока одержують із сусідніх країн. Що, на наш погляд, докорінно неправильно. На рівні ЄАЕС слід опрацювати регламенти, які зрівнюють державну підтримку фермерів. Не можна допускати, щоб виробники однієї країни перебували у виграшному становищі стосовно інших, які торгують на одному спільному ринку. До того ж сільське господарство у сусідів несумісне з нашим і за масштабами – обороти у них у 15-20 разів більші, ніж у нас. Ось чому казахстанським господарствам – виробникам сировини – необхідна розумна та ефективна державна підтримка.

Республіканська рада з агропромкомплексу партії Amanat ініціювала законопроект про внесення поправок, змін та доповнень до законодавства про торгівлю – саме щодо реалізації продовольства на внутрішньому ринку РК. Чим це спричинено?

Це спричинено неврегульованою ситуацією на ринку. Як зазначалося, друга ключова складова всієї нашої роботи – це реалізація продукції. На жаль, казахстанські торговельні мережі створюють нерівні умови конкуренції вітчизняним виробникам продуктів харчування. Причина в тому, що ритейлерам комерційно вигідніше продавати імпортні продукти, тому що мережі на імпорті мають більшу маржу. Вітчизняні постачальники їм нецікаві, тому мережі виставляють абсолютно кабальні умови. Наприклад, ми, казахстанські виробники, змушені платити торговим мережам величезні ретробонуси. Затримки оплати за поставлену та реалізовану продукцію часто перевищують місяць, два і навіть більше. Нещодавно мав місце кричущий факт: заборгованість казахстанської торгової мережі перед однією з провідних молочних компаній Казахстану за товар досягла майже мільярда тенге! Майже рік торговельна мережа не сплачувала постачальнику за реалізований товар. В результаті постачальник на знак протесту був змушений прибрати всю свою продукцію із цієї мережі супермаркетів. Подібних кричущих історій, на жаль, багато. У цьому виробники РК часто не мають ефективних важелів, які дозволяють впливати на виконання умов договорів торговельними мережами. Останні можуть просто відмовитись від співпраці з незадоволеним виробником. Оскільки всі вони – монополісти, то виробнику більше піти нікуди, і питання збуту для нього повисає в повітрі.

Чи має, на вашу думку, держава регулювати взаємини вітчизняних виробників та торгових мереж?

Обов’язково. Завдання держави – забезпечити в країні рівні умови для реалізації продукції всім учасникам, і більше – підтримати вітчизняне виробництво. Нині ж взаємини продавців та виробників регулює дикий ринок, і тут торгові мережі діють з позиції сили – хочеш у нас продавати, тоді приймай кабальні умови, не хочеш, йди. Оскільки в кожному конкретному місті у нас домінує якась торговельна мережа, то піти виробнику зі своїм товаром майже нікуди. Базари і маленькі магазинчики важливі, але разом можуть забезпечити лише 20-30% продажів, а основна торгівля продуктами йде через великі супермаркети.

А як складається взаємодія компаній, що входять до Молочного союзу, із торговельними мережами в Казахстані? Чи є у галузі проблеми з реалізацією продукції?

Відносини з торговими компаніями у наших виробників, м’яко кажучи, напружені. Приклад із заборгованістю у мільярд тенге говорить сам за себе. І затримка оплати – далеко не єдина проблема. Ми постійно стикаємося з тиском під час укладання договорів. Як уже зазначалося, нав’язуються кабальні, економічно невигідні умови щодо ретробонусів, інших виплат і додаткових послуг з боку виробника, які він змушений надавати партнерській торговій мережі.

Як підсумок, нам дуже важко конкурувати за ціною з російською та білоруською продукцією, обсяги ввезення якої просто величезні, особливо в прикордонних областях. Торгові компанії не соромляться і відкрито повідомляють, що з імпортним товаром їм працювати вигідніше. У результаті з року в рік ми продаємо все менше продукції на своєму домашньому ринку, виробництво працює напівсили, і це вже, на наш погляд, створює загрозу нашій продовольчій безпеці.

У торгових мережах РК можна зустріти цілі відділи імпортного продовольства. Наприклад, в одній із великих торгових мереж з’явився цілий магазин у магазині – величезний стенд білоруських продуктів. Очевидно, імпорт продовжує відвойовувати у казахстанського товару позиції на торгових полицях?

На жаль це так. І тенденція помітна не лише за супермаркетами. У РК вже є цілі мережі магазинів, які торгують лише білоруськими продуктами. Є магазини (особливо багато їх у прикордонних областях), що спеціалізуються на російському харчуванні. Ви не купите там взагалі нічого казахського. І це ставить багато запитань. Чому таке у принципі стало можливим? Чому держава не заохочує своїх громадян купувати казахстанський продукт? Нехай супермаркети не зацікавлені, але ж держава повинна розвивати свою економіку? На наш погляд, тут все має визначатись не лише комерційним інтересом бізнесу. Тут має бути робота місцевих органів влади. Якщо подивитися на досвід тих самих росіян, у них ви ніде не знайдете магазину (навіть невеликого), в якому продаються лише казахські товари. Місцева влада вживає певні протекціоністські підходи, включаючи прямі загороджувальні заходи, що захищають їх, російських, товаровиробників. Чому в нас не вживають таких заходів?

Торгові компанії мають прямий інтерес, що стимулює активніше торгувати імпортним продовольством. Це не лише закупівельні ціни, які у білорусів чи росіян привабливіші (що, як уже зазначалося, пов’язане із субсидуванням аграрного сектору в росії та білорусі, і це питання єдиного регулювання в рамках ЄАЕС). Можливо, підвищений інтерес торгових фірм до імпорту пояснюється також тим фактом, що імпортна продукція у нас менше контролюється, ніж вітчизняна. Перевірили одну партію, наприклад, за певною маркою молока, видали сертифікат – і все торгуйте вільно три роки. З казахстанським же товаром все набагато суворіше. По ньому потрібно більше звітності щодо відповідності стандартам якості, складу тощо. Дивно, чому наша держава своїми ж регламентами перевірок «кошмарить» місцевих виробників і нічого не робить проти засилля імпортного продовольства? Схоже, такої дивної регуляторної практики немає більше ніде у світі.

Наприклад, у тій самій Білорусі законодавчо закріплено принцип, що вітчизняне продовольство має займати 70-80% торгової полиці. І це – найкращі торгові площі. Так, поки що ми не можемо претендувати на 80%, тому що просто не виробляємо стільки продуктів у всіх сегментах (хоча в деяких сегментах ринку, наприклад, з молока, сметани, сиру – вже можемо цілком). Але, принаймні, у регламентах треба закріпити, що на полицях казахстанська продукція має бути на найкращих місцях.

Вважаю, що і нам у РК треба взяти за основу такий самий принцип, до половини торгової полиці ми можемо точно забезпечити. Тоді торгові підприємства самі будуть зацікавлені працювати з місцевими постачальниками, щоб дотриматися закону, і це дасть потужний поштовх розвитку наших підприємств.

Чи не правильніше підтримувати вітчизняного виробника, робити привабливішими відділи казахстанських продуктів, популяризувати вітчизняний товар і таким чином розвивати нашу економіку, а не закордонну? Як, на вашу думку, має бути побудована ця регуляторна практика?

Торгівля має бути орієнтованою на розвиток вітчизняного виробника. Необхідно, щоб найкращі місця на торгових полицях були надані вітчизняній продукції, а не імпорту. Казахстану настав час запровадити жорстку протекціоністську практику, яку активно застосовують влада і в розвинених країнах, і в наших країнах-сусідах.

Потрібно реально боротися з монополізмом у торгівлі. У нас лише дві-три домінуючі торгові мережі, які контролюють продаж у всій країні. Якщо їх буде п’ять, вісім, десять, тоді виробник зможе вибирати, де йому краще, і тоді мережі конкуруватимуть між собою не лише за покупця, а й за виробника.

Також слід регламентувати договірні зобов’язання, які торгові компанії вносять до умов співпраці з виробниками. Ми пропонуємо законодавчо заборонити торговельним мережам стягувати з постачальників ретробонуси та інші додаткові винагороди, які в рамках цьогорічних договорів мережі нав’язують казахстанським постачальникам. Компанія-ритейлер має заробляти виключно на торговій надбавці та не ховати побори в «додаткових послугах», як це зараз скрізь робиться. Слід чітко регламентувати термін оплати торговельною компанією за поставлений товар.

Наразі наші пропозиції щодо нового закону відпрацьовуються в рамках робочої групи. Якщо всі ці моменти будуть закріплені в законі, це, звичайно, стане величезною підтримкою для нас. І ми зможемо порадувати свого споживача якісними та різноманітними молочними продуктами вітчизняного виробництва, адже те, що зроблено поряд із твоїм будинком – завжди свіжішим та натуральнішим імпорту, привезеного за тисячі кілометрів.


Джерело http://infagro.com.ua

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra