На Вінниччині молочарі влаштували тотальний бойкот – AgroNews
На Вінниччині селяни готують молочні продукти за старовинними рецептами. У селі Городище вони створили унікальну соціальну молочарню і тепер готують сир у печах та екологічно чисту бринзу і масло. Про це повідомляє ТСН, пише agronews.ua.
Працюють за принципами рівності. Молоко здають у спільний кооператив, разом переробляють і продають готову продукцію. Усе, кажуть, заради того, аби не здавати молоко за копійки, а корів не пускати на м’ясо.
Корова Анфіса – годувальниця родини пана Володимира. На добу може давати більше 20 літрів молока. Та утримувати її збитковіше рік від року, скаржиться чоловік. Сіно і комбікорм дорожчають, а за літр молока більше 7 гривень на заводі не пропонують. «Вода газована дорожча за наш літр молока», – каже чоловік.
Колись, згадує, у селі була потужна ферма, а в кожному обійсті пара корів. Нині село вимирає, роботи немає. Аби вижити, п’ятеро родин Городища об’єдналися і створили соціальну молочарню. Розмістили її в орендованому у сільради приміщенні, де колись була амбулаторія.
«Це приміщення було дуже занедбане, тут все валилося, вікон не було, дверей не було, ми сюди через вікно», – розповідає організаторка соціальної молочарні Людмила Хритич.
Після ремонту запросили селян постачати їм молоко. Нині мають вже 14 родин, які щодня приносять сюди молоко від своїх корів. А потім відправляють його на переробку. На полицях сотні трилітрових банок. В одних відходить сметана, в інших кисне молоко для сиру. Кожен слоїк підписаний. «Кожен хазяїн в нас під буквою, як ідентифікаційний код», – пояснюють фермери.
Сир жінки роблять за стародавніми рецептами. Кисляк просто у банках засаджують у спеціальні печі. «Жар помірний, бо можуть банки полопати, ми трішки банок кладемо на черінь», – розповідають секрети приготування.
За пару годин відігрівають кілька десятків кілограмів сиру. В магазинах такого точно нема, кажуть господині. «Він там виброжується в печі, на газу ви так не зробите ніколи, навіть в мікрохвильовці», – запевняє працівниця Надія.
З частини сиру роблять бринзу. А зі сметани – масло. Виробництво у молочарні безвідходне.
Гроші за продане у молочарні віддають селянам, які здали молоко. Це вигідніше, ніж здавати на завод, запевняє пан Володимир.
«В нас виходить десять гривень, грубо кажучи, за літр, від жирності залежить. На молокозавод у нас невчасно розраховується і платять набагато менше», – запевняє чоловік.
Молочарня, кажуть її організатори, неприбуткова. «60 процентів у нас йде на молоко, а 40 процентів йде на світло, на дрова, на воду, і трошки на ремонт відкладаємо. У нас все йде в справу», – твердить організаторка соціальної молочарні Людмила Хритич.
Але за грошима і не женуться, кажуть організатори. Адже відкривали її не для прибутку, а щоб вберегти худобу від забою, а село – від занепаду.