Садівник назвав 2 найефективніших способи обрізування персика – AgroTimes

Спеціаліст з вирощування персика Олександр Дядюра з Кривого Рогу найефективнішими способами обрізування персика вважає коротке обрізування з пагоном заміщення та довге обрізування за методом доктора Роберта Білдінга з Університету штату Нью-Джерсі.

Про це повідомляє журнал «Садівництво по-українськи».

За словами Олександра Дядюри, коротке обрізування із пагоном заміщення подібне до обрізування виноградного куща. Молодий, добре розвинений пагін вкорочують на 8–10 груп, або бруньок, який залишають на плодоношення. А інший пагін, який розташований нижче плодоносної ланки, укорочують на дві бруньки, і він служить пагоном заміщення для плодоношення в наступному році. У такий спосіб регулюють потрібну висоту самого дерева, а також його навантаження урожаєм. У перший рік садіння саджанця персика виділяють 3–4 скелетні гілки, що відходять від стовбура не під гострим кутом, а також формують відстань між ними.

«Довге обрізування. З цим способом обрізування наших садівників ознайомив американський фахівець із садівництва доктор Роберт Білдінг, викладач Університету штату Нью-Джерсі. Кілька господарств Одеської області впровадили його у своїх садах, – розповів Олександр Дядюра. –  Цей метод обходиться без обрізування плодоносних бруньок, але вимагає обов’язкового ручного проріджування плодів».

Сепеціаліст розповів, що під час цвітіння персиків зайві квітки обривають вручну. Проріджування треба робити в перші 4 тижні після початку цвітіння дерева, тобто до закінчення фази поділу фруктової клітини, з тим, щоб максимізувати розмір плоду. Якщо не зробити нормування плодами, то дерева перевантажуються урожаєм, слабшають, а плоди стають дрібними й втрачають свої смакові й товарні якості. За такого способу обрізування пагін заміщення не потрібен. Гілка, на якій рівномірно розташовані плоди, під їх вагою рівномірно нахиляється, а на місці вигину проростає пагін, який на наступний рік залишиться на плодоношення.

За довгого обрізування слід закладати сад, збільшуючи відстань між деревами. Під вагою плодів гілки дерев нахиляються в різні боки, займаючи більше вільної площі, при цьому змикаються гілки як у ряду, так і в міжряддях з гілками сусідніх дерев. Як наслідок, персикові плоди під навантаженням не обламують плодоносні гілки й ланки, бо вони розташовані на потрібній відстані, 15– 20 см один від одного. А значить, навантаження плодами на плодоносну гілку або пагін розміщено рівномірно по всій довжині й немає загущення плодів в одному місці.

«Гілки під вагою плодів згинаються на кшталт плакучої верби. На дереві не буде дрібних і недорозвинених плодів, вони матимуть гарний колір і зовнішній вигляд, високу якість, швидше дозріватимуть», – наголосив Олександр Дядюра.

Читайте також: Своєчасно доглянуті персики добре плодоносять і в 37 років