“Заява про непотрібність підтримки української картопляної галузі є непідтвердженою реальними розрахунками” – президент УПОА

Картопля є дуже важливим продуктом для української економіки, адже вона створює значно вищу додану вартість, аніж зернові культури. Для того, щоб українець міг споживати зерно, його потрібно ще переробити. Більш того, зерно є продуктом, переважно, орієнтованим на експортний ринок. В той же час, картопля – продукт, який наразі орієнтований, переважно, на внутрішній ринок.

Таку думку висловив президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник, коментуючи блог народного депутата, голови парламентського підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу Олега Тарасова «Парламентські деруни для аграріїв – замість допомоги в подоланні наслідків посухи», що було опубліковано сьогодні виданням AgroPolit, – передає Agri-gator

Слід зазначити, що в блозі автором розкритиковано виділення 160 млн. грн. на підтримку українського картоплярства, запропоноване Уряду аграрним комітетом Верховної Ради у проєкті держбюджету на 2021 рік. На думку автора, ці кошти слід спрямувати на компенсацію втрат фермерам, що вирощують зернові культури та сільгоспугіддя яких постраждали внаслідок цьогорічної посухи.

Втім, на думку Тараса Баштанника, вивчивши такі пропозиції народного депутата виникають декілька питань.

Зокрема, чи існує прозорий і відпрацьований механізм компенсації втрат при вирощуванні зернових та як визначити обсяг втрат і недоотриманого прибутку? На цьому тлі абсолютно точно будуть зловживання, – переконаний Тарас Баштанник.

Крім того, як зазначає президент УПОА, за статистикою кількість ріллі в Україні – 42,7 млн га. Якщо припустити, що мінімум третина виробників постраждала від посухи, то це дорівнює 14,2 млн га. В такому разі виникає ще одне питання, а саме: який сенс спрямовувати на компенсацію збитків на вищевказаній площі 160 млн грн, адже це дорівнюватиме показнику 11 грн/га.

«Сьогодні існує дуже багато виробників, які вирощують картоплю неефективно. Більш того, вже протягом двох років ми імпортуємо продукцію з РФ та Білорусі, а також в цьому році, на початку літа, ми розпочали імпорт картоплі з Нідерландів і зараз вже почався також імпорт з Польщі. Це пояснюється тим, що в Польщі істотно впали ціни і споживання картоплі сегментами ХоРеКа та переробки за рахунок карантинних локдаунів. Відповідно великі обсяги картоплі «тиснуть» на ціни, які падають нижче собівартості.

В цих умовах Україні, для того щоб відповідати на такі виклики міжнародних ринків, потрібно розвивати потужний, конкурентоспроможний сектор професійного виробництва, зберігання та переробки картоплі. Це надасть змогу українському виробникові не тільки займатися високоефективним виробництвом, але й створюватиме додану вартість, завдяки чому будуть створюватися нові робочі місця і наповнюватися бюджети всіх рівнів. Окрім того, після початку переробки картоплі ми зробимо імпортозаміщення у галузі переробки. Зокрема, у сегменті картоплі фрі, споживання якої зростає великими темпами та стимулюється урбанізацією, розвитком IT, пришвидшенням життя»,- вважає Тарас Баштанник.

На думку президента УПОА, якщо Україна зможе заміщати імпортну продукцію такого типу та експортувати перероблену продукцію, то ефективність сільгоспвиробництва картоплі в перерахунку на 1 га, буде в десятки разів вища, аніж та, яку створюють зернові як сировина. Він також зазначив, що заяви про непотрібність підтримки української картопляної галузі є непідтвердженими реальними розрахунками, адже насправді це ринок, який формує декілька мільярдів гривень товарообігу.

Тарас Баштанник також зазначив, що 160 млн грн, які планується спрямувати на підтримку таких напрямків як зберігання та переробка картоплі, насправді є невеликою сумою у масштабах галузі, адже середні інвестиції в 1 тонну овочесховища – 250-300 євро. Тобто мова йде всього лише про побудову потужностей для зберігання 16 тис тонн продукції, які при врожайності картоплі на рівні 70 т/га здатні зберегти врожай зібраний лише з 228 га.

Директорка з розвитку УПОА Катерина Звєрєва у свою чергу зазначає, що коли у розрізі підтримки українських картоплярів говориться про сховища, то варто розуміти, що мова йде про їх будівництво.

Катерина Звєрєва, директорка з розвитку УПОА

«Як відомо, 1 грн інвестицій у будівництво створює 3-4 грн. додаткового ВВП у суміжних галузях. Крім того, сховища потрібні не для того, щоб їх просто будувати та зберігати в них продукцію – це є необхідний ланцюг у переробці. Адже у період міжсезоння треба мати певний запас продукції, щоб переробні потужності не простоювали. Таким чином, люди будуть отримувати зарплату, а наш експорт розвиватися»,- вважає директорка з розвитку УПОА, додаючи, що непрофесійний підхід до галузі з боку народних обранців, які, досконало не вивчивши питання, роблять заяви про непотрібність держпідтримки картоплярства, дуже розчаровує.

Вона також зазначила, що виробництво картоплі є високомаржинальним бізнесом, який відбувається за наявності повного ланцюга – від виробництва до переробки.

«І саме такий бізнес і потрібно підтримувати, а не заздалегідь збиткові напрями. Тим паче, на фоні перевиробництва в Польщі, нам потрібна підтримка картопляної галузі, адже більш потужні економіки будуть максимально стимулювати її розвиток. Наприклад, в ЄС найближчим часом на підтримку картоплярів спрямують 8 млрд. євро. Відповідно, отримавши ці гроші європейські фермери зможуть пережити складні часи, втримавши свої потужності, для того щоб в подальшому агресивніше реалізовувати свою продукцію на нашому ж ринку»,- висловлює думку Катерина Звєрєва.

У свою чергу Тарас Баштанник, коментуючи тезу про доцільність спрямування коштів на компенсацію фермерам, які постраждали від посухи, зазначив, що це, звичайно, страшне природнє лихо.
«Але потрібно розуміти, що воно невідворотнє за відсутності зрошення. Тому не варто сподіватися на нашу гарну землю і агротехнологічні прийоми, а треба завчасно займатися агрострахуванням та інвестувати в страхові продукти, в створення систем краплинного зрошення посівів та насаджень. На півдні України посуха була завжди, а в деяких районах взагалі не буває років, коли вона відсутня. Але люди там навчилися боротися з цією проблемою, інвестуючи у зрошення. Те, що цьогоріч посуха пройшлася центральними регіонами України, говорить, зокрема, про те, що виробники були не готові до цього явища. Насправді, треба визнати, що клімат істотно змінився і він буде змінюватися й надалі. Тому в центральній Україні протягом наступних 10 років посухи будуть повторюватися»,- вважає президент УПОА.
Він також зазначив, що звичайно, однією держпідтримкою галузі не вирішити всіх питань українських картоплярів.

«Проблема більш глобальна і потребує комплексного вирішення. Тому пропозиція УПОА полягає у вивченні питання та проведенні широкої дискусії з питань розвитку картоплярства з представниками профільних асоціацій, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, аграрного комітету парламенту»,- резюмував Тарас Баштанник.
Agri-gator за інформацією УПОА

Відповісти

Ваш email не публікується