Нобелівські “генетичні ножиці”: як відкриття вплине на аграрну галузь
Нобелівську премію з хімії цього року дадуть двом дослідницям – Еммануель Шарпентьє (Німеччина) та Дженніфер Дудне (США) за створення технології редагування генома – т.зв. «генетичних ножиць», або CRISPR / Cas9. “Ножиці” дозволяють вченим з надзвичайно високою точністю змінювати ДНК рослин, тварин і мікроорганізмів, за кілька тижнів роблячи те, що раніше було дуже трудомістким процесом або зовсім неможливим. Використання нового методу вже допомогло вивести сільськогосподарські культури які стійкі до шкідників і легко переносять посуху, – передає Agri-gator
Як працюють “генетичні ножиці” ?
Будь-який живий організм складається з клітин, в кожній з яких згорнута в клубок ДНК – подвійна спіраль генетичного року.
У людини ця спіраль – це ланцюжок інформації довжиною приблизно в шість мільярдів ланок, накопичених нашими предками за сотні мільйонів років еволюції.
Винайдені Шарпантьє і Дудне “ножиці” дозволяють вирізати з цього ланцюга потрібний фрагмент. Після операції віддалені ланки можна замінити “латкою”, вставивши замість них інший генетичний код, а можна просто “зшити” ДНК назад – немов там нічого не було.
Як це можна застосувати в агросекторі?
У певному сенсі, використання “ножиць” дозволяє вченим повернутися в минуле і позбавити організм від “багажу”, накопиченого в результаті природного відбору, якщо через тисячі або навіть мільйони років він перестав бути потрібним і почав створювати проблеми.
За допомогою цієї технології можна генетично модифікувати живі організми, надаючи їм практично будь-які задані характеристики – від вибору потрібної забарвлення до створення сільгоспкультур, стійких до змін клімату, – йдеться у прес-релізі Nobel Prize.
Слід зазначити, що Еммануель Шарпантьє і Дженніфер Дудне – не перші вчені, яким спало на думку вносити зміни в ДНК. Способи редагування генома існували і раніше.
У 2019 році американка Френсіс Арнольд отримала Нобелівську премію з хімії за розроблену нею майже 20 років тому технологію спрямованої еволюції, засновану саме на штучно створених мутаціях.
Однак саме лауреати цього року винайшли метод, що дозволяє редагувати генетичний код настільки точно, щоб в нього можна було вносити численні прицільні зміни.
Agri-gator