Як Шрі-Ланка прагне забезпечити себе молоком і чому у неї не виходить
Шрі-Ланка. Країна, до 1972 року відома в усьому світі як Цейлон і лише в 1948 році отримала незалежність від Великобританії. Чай, кориця, дорогоцінні камені, легка промисловість — основні статті доходу країни з населенням в трохи більше 22 млн. чоловік. Сьогодні Шрі-Ланка виробляє 30% молока від необхідного для споживання і відчайдушно підтримує всіх, хто це виробництво має намір розвивати.
Три роки тому уряд Шрі-Ланки розпочав реалізацію програми підтримки молочної промисловості. Влада ввозить молочну худобу, пропонуює кредити з низькими процентними ставками на будівництво молочних ферм, однак попит на цей напрямок в інвестиціях все ще дуже низький.
Дежермі Тан, фермер у другому поколінні, який приїхав з Індії, каже, що дієвих заходів все ще недостатньо, враховуючи, що конкуренти молочних фермерів Шрі-Ланки — це країни з 100-річним і більше досвідом в молочній промисловості.
За його словами, швидкого стрибка в розвитку молочного виробництва не вийде, так як інфраструктура країни не може забезпечити галузь всім необхідним.
Крім того істотні такі недоліки як відсутність кормів, придатних для молочного виробництва і яких немає в достатній кількості в тропічній Шрі-Ланці.
Незважаючи на сусідство з найбільшим виробником молока — Індією, ситуація в Шрі-Ланці зовсім інша і вона не може йти по шляху Індії.
Сьогодні найбільш часто зустрічаються господарства в країні — ферми від 2 до 10 корів на сім’ю. Вони продають надлишки, але не розглядають виробництво молока як бізнес.
— «Великим фермам потрібна інфраструктура і не можна дозволити стаду бродити по окрузі в пошуках кормів», — зазначає Джеремі Тан.
Незважаючи на слабку динаміку, в галузь приходять інвестори з сторонніх ринків — з легкої промисловості та навіть шоу-бізнесу.
— «Що важливо, в Шрі-Ланці незважаючи ні на що величезний попит на молочні продукти. Більшість громадян не виїжджає за межі країни і споживає продукцію з сухого молока. Однак, вже виросло покоління, яке знає смак імпортного молока. Смаки споживачів змінилися, змінилися доходи, громадяни хочуть більше різноманітних продуктів з доданою вартістю і не всі їх можна зробити з сухого молока», — підкреслює Джеремі Тан.
Сьогодні в селах виробляється більше молочних продуктів, але все ще недостатньо, щоб забезпечити все населення країни. Ринок залишається відкритим і готується до забезпечення.