90% втрат врожаю персика через заморозки в Україні: у магазинах – здебільшого імпорт
Цього сезону на полицях українських крамниць будуть переважно імпортні фрукти. Одна з причин – весняні зворотні заморозки. Саме вони спричинили втрату майже 90% врожаю персика в садах компанії ТОВ «Грін Технолоджі ЛТД», які розташовані за 25 км від Одеси, пише Аgri-gator.
Орієнтовно підприємство втратило 120 тонн готової продукції, або приблизно 7,2 млн грн виручки. Через це і українці не матимуть вітчизняних фруктів, і Державний бюджет недоотримає лише ПДВ у розмірі 1,2 млн грн, не враховуючи інші податки та втрати робочих місць. Про це в інтерв’ю SEEDS розповів керуючий директор ТОВ «Грін Технолоджі ЛТД» Дмитро Остапенко.
– Розкажіть, будь ласка, в якому стані був сад на момент зниження температури, які фази проходив персик? Як саме проходили ці заморозки і чи були попередження від синоптиків?
– Сад почав цвісти з перших чисел квітня і знаходився в повному цвітінні, коли перша й руйнівна хвиля повернених заморозків пройшла під впливом циклону та тривала 6 ночей — з 7 до 13 квітня.
В ніч на 10 квітня ми зафіксували мінімальну температуру в саду −6,6 °C. Метеорологічні додатки показували цей циклон за кілька днів до події.
Зворотні заморозки виникають навесні, у ясні, безвітряні ночі. За таких умов поверхня землі інтенсивно втрачає накоплене протягом дня тепло шляхом теплового випромінення в атмосферу й надалі – у відкрите небо.
У результаті повітря біля самої поверхні землі різко охолоджується, що призводить до утворення температурної інверсії – коли нижні шари повітря стають холоднішими, ніж верхні. Різниця температури може сягати кількох градусів навіть на висоті 5 метрів.
– Ви зазначили втрату 90% врожаю персика – це близько 120 тонн продукції. Як це позначилось на вашому бізнесі?
– Хоча я і не люблю умовний спосіб, але так, ми готувалися до такого врожаю – приблизно 120 тонн продукції. Це негативно відбивається на бізнесі.
Незалежно від наявності врожаю, потрібно проводити роботи для підтримання саду — зелені операції, обробку ЗЗР, полив і живлення. Але цього року всі ці витрати перетворюються в збитки. До того ж Державний бюджет недоотримає лише ПДВ у розмірі 1,2 млн грн, не враховуючи інші податки та втрати робочих місць.
Ми не маємо доступу до статистичних даних, щоб оцінити масштаби збитків по всій країні, але очевидним є факт колосальних втрат.
– Чи зазнали втрат також інші культури – наприклад, виноград?
– У першу хвилю заморозків виноград ще не почав вегетувати. У другу хвилю, наприкінці квітня, температура знижувалася несуттєво, до −2 °C. Ми знаємо способи, як мінімізувати втрати при таких температурах. Тому виноград майже не постраждав.
– Чи зверталися ви до органів влади з проханням про компенсацію або фіксацію збитків?
– Ні, у мене немає досвіду “буцатися” з держструктурами. Я розумію, що подібні звернення вимагатимуть багато часу й нервів, а мені необхідно спрямувати сили на вирощування того, що залишилось.
Захист від заморозків
– Ви зазначили, що в Україні новітні технології захисту, зокрема вітрові машини, майже не використовуються. Чому, на вашу думку, аграрії їх не застосовують?
– Сьогодні існує кілька способів захисту. Найефективніший для наших умов спосіб, здатний підняти температуру на 5–7 °C, — це вітрові машини. Принцип їх дії такий: машини направляють тепліший повітряний потік із висоти 10 метрів вниз, підвищуючи загальну температуру в саду, оскільки верхні шари повітря тепліші на кілька градусів. Тому цього року ми отримали врожай лише на верхівках. Висота наших дерев — 4 метри.
Вважаю, після сумного досвіду цього року наші садівники почнуть активніше використовувати цю технологію. Наукові дослідження та світовий досвід свідчать, що вітрові машини мають ще й найкраще співвідношення ефективності та економічності.
– Чи розглядали ви раніше встановлення систем захисту від заморозків?
– Звісно, я детально вивчив принцип роботи та на виставках налагодив контакти з кількома виробниками. Ця система досить дорога при початковому інвестуванні. На неї не поширюються грантові програми та компенсації.
У сучасних умовах в нас поки немає достатньої ліквідності для 100% фінансування такої машини. Залежно від виробника її вартість починається від 70 000 €.
– Що потрібно, щоб такі технології, як вітрові машини, обігріви, системи туманоутворення, тощо, стали доступнішими для українських садівників?
– Необхідна ретельно спланована й ефективна програма підтримки від держави. Наприклад, у Романьї (Італія), де вирощують персики і нектарини, регіональний уряд компенсує 70 % вартості установки таких машин. Крім того, є регіональна система сповіщення про повернення заморозків. Крім цього садівники та винороби отримують компенсаційні виплати в разі збитків від аномальних явищ.
Глобальні наслідки
– Ви вказали, що через такі раптові заморозки споживач дедалі частіше бачитиме на полицях імпорт. Якими, на вашу думку, будуть наслідки зворотніх заморозків для українського ринку фруктів цього сезону?
– «Частіше» — не зовсім влучне слово, більше 90% кісточкових фруктів у супермаркетах — імпортні. Хоч Україна кліматично має колосальний потенціал для того, щоб, по-перше, – вигнати імпортні фрукти в сезонні місяці (липень–вересень), по друге, – вийти на світовий ринок як серйозний конкурент.
– Як ви оцінюєте рівень підтримки садівництва в Україні порівняно з країнами ЄС?
– Я не знаю про підтримку всього садівництва. Щодо персика, нектарина та столових сортів винограду — ситуація сумна. Об’єктивно, європейські виробники тут мають значні переваги.
Рекомендації
– Що б ви радили колегам-фермерам на наступні сезони? Які технології для запобігання весняним заморозкам ви вважаєте найперспективнішими?
– Щодо порад, процитую Тараса Григоровича: “Борітеся, та й поборете!”. Проблема повернених заморозків достатньо глибоко вивчена в цивілізованому світі. Написано чимало наукових праць. Існує кілька методів протидії запобігання пошкодженням квітів і плодів.
Наразі найефективніші два методи — вітрові машини та дощування. Дощування — це розпилення над садом дрібнодисперсної краплі. Вода, контактує з рослиною, замерзає, утворюючи крижану кірку. При замерзанні 1 г води виділяє 80 калорій тепла, що при великих об’ємах води суттєво піднімає температуру. Ця технологія використовується в північних країнах, як-от Нідерланди або Польща, і потребує дуже великого витрату води — більше 50 м³/год на 1 га.
Але для наших умов найефективніші — вітрові машини. Ця технологія вже успішно реалізована в багатьох європейських садах за підтримки держави. Це – одна з переваг імпортного виробника над вітчизняним. І причина того, чому в цьому сезоні на українських полицях будуть переважно імпортні фрукти.
Компанія Green Technology Ltd спеціалізується на інтенсивному вирощуванні персика та столового винограду. Сад підприємства розташований за 25 км від Одеси, у селі Барабой. У вирощуванні застосовуються інтенсивні європейські технології. Місія підприємства – зниження частки імпорту на внутрішньому ринку столового винограду та персика.