Українська історія виноробства, тісно переплетена з розвитком культури, торгівлі та політики – Techdrinks.info
Анна-Євгенія Янченко — незалежний сомельє, винна експертка, авторка «Гайду по келихах» та книги «29 століття». Заново відкрита історія вина в Україні, що отримала нагороду Міжнародної організації винограду і вина — OIV 2024 Award. Винна експертка у своєму дослідженні проливає світло на історію українського виноробства з прадавніх часів, – користуючись тільки фактами, виявленими в архівних документах та інших достовірних джерелах.
«Від давніх часів до сьогодення, вино супроводжувало українців, збагачуючи їхні традиції та впливаючи на спосіб життя. Кожна епоха залишила свій відбиток, від прото-скіфських поселень до сучасного ренесансу винної культури, доводячи, що Україна завжди була частиною світової цивілізації з власними унікальними традиціями виноробства. Ця хронологія, хоч і приблизна, розкриває основні віхи українського виноробства, починаючи від міфічного «Великого вибуху» і закінчуючи сучасними викликами та здобутками українського виноробства», — написала Анна-Євгенія Янченко.
Винна експертка пропонує таку хронологію:
- 00000
ВС — Великий вибух. - 130000
ВС — Неоліт бродить та ферментує. - 2500
ВС — Трипілля смалить, а подекуди й п’є. - VIII-VII
ВС — Хтось розкидав *vitis vinifera* по Криму, здається,
то були не греки. - VII
ВС — Протоскіфи відціжують вино від домішок на тернопільщині
та терпляче чекають на еллінську епоху. - VI-III
ВС — Греки пригощають розведеним вином, але скіфи ним нехтують —
люблять погарячіше. - III-I
ВС — Кельти кують виноградні ножі на Закарпатті. - I-V —
Римляни в Ольвії торгують вином та келихами, а Овідій
залишає дегустаційні нотатки. - VI-VIII —
Даки, алани, сармати, скіфи п’ють вина з амфор з рекламними
лозунгами від Півночі до Півдня, від Заходу до Сходу. - VII —
Хозарський каганат тролить істориків ХХ століття, напившись
кримського вина та плутаючи знаки рунічного письма. - ІХ —
Кримські гірські виноробні розливають вина по піфосам та продають їх. - ІХ —
Київська Русь купує кримські та візантійські вина; князі п’ють
та закладають винні погреби. - Х —
Володимир впроваджує на Русі християнство та формує попит
на вина з Візантії. - ХІІ
– У Києві парафіяни жертвують церкві вина цілими возами, а князі
люблять слухати гуслі під вино та тусити з молодими дорадниками. - XIII —
Хан Батий та Король Данило задоволені дегустацією як кумису, так
і вина. - XIV —
Ченці Закарпаття бідкаються, але беруть приклад з львів’ян і роблять
гарні вина. - XV —
У Криму генуезці поливають виноградники, експортирують вина, п’ють
та несамовито святкують буття, бо нема куди відкладати —
скоро чума. - XVI —
Закарпаття вирощує виноград та виготовляє цілі океани вина,
те саме робить добра половина західної частини українських земель. - XVI —
Міські корсари Львова п’ють мальвазію, нею ж дають хабарі та ще
і висміюють її прихильників у тогочасних стендапах. - XVI-XVII —
Київські модники обирають густі червоні вина, а у Володимирі
констатують сумний факт — в місті немає серйозних винних
спеціалістів. - XVII —
Слобожанщина зброджує вино і вирощує кавуни. - XVIII —
Пустопорожні землі Півдня виявляються не такими ж вже
пустельними, адже хтось там вже вирощує виноград. - XVIII —
Гетьман Розумовський прагне прекрасного та замовляє 30 000 лоз
винограду одразу. - XVIII —
Сковорода живе у Токаї, а Закарпаття процвітає, хоч виноробству
там зле — політики проти розвитку регіону. - ХІХ —
На виноградниках Криму жінки беруть владу та виноробство
у власні руки. - ХІХ —
Вінниця ламає стереотипи та стає центром винної культури. - ХІХ —
Філоксера нападає на виноградники Європи. Поки в інших країнах
з комахою борються, Російська імперія палить все до ноги,
а Коцюбинський пише прозу. - ХІХ —
Тогочасні активісти лобіюють закон про чистоту вина, вивчають
фальсифікацію церковних вин та дискутують щодо стрілянини
по грозових хмарах. - ХХ —
Херсонське вино отримує Гран Прі в Парижі на виставці 1900,
а вин Голіцина у конкурсі й не було зовсім (надія
лише на архіви інституту Магарач). - ХХ —
Перший винний тур теренами України відбувся близ Миколаєва. - ХХ —
Комуністи націоналізують вина та ставлять якісне виноробство
на довгу паузу. - ХХ —
На Закарпатті та в Заліщиках на Поділлі буяє
виноробство, вирощують частіше білі сорти, але червоних не зупинити. - ХХ —
«Саюз нерушимий» дав трудівникам «шампанське», «бормотуху»,
«чорнила», «грушки-яблучка» і 4% чогось майже нормального, а філоксера
продовжує покусувати незахищені виноградники. - ХХ —
Винищили лози, добили все, що досі якось жевріло, бо нема мозку,
естетики та відчуття стилю — науковці накладають на себе руки. - ХХ —
Лебединий спів доби — Генеральна Асамблея OIV в Ялті,
вина «Масандри» на Сотбіс та Крісті. - ХХ —
Лебедине озеро в телевізорі, а на Майдані – «голодна»
Революція на граніті. - XXI —
Виноробство Шредінгера: його і вже нема і ще нема, а кагор знай
собі продається. - XXI —
Споживачі перевіряють вино водою, шукають
вино «не з порошку» та всіляко демонструють недовіру. - XXI —
Винне ренасім’єнто крокує з Заходу на Схід та з Півдня на Північ
пунктиром — через заборони та арешти, і навіть тимчасова втрата
Криму цьому не заважає. - ХХІ
– Революції, війни, епідемії та інші дрібні неприємності не спроможні
зупинити тягу виноробів до вдосконалення. - XXI —
Локальні сорти: Одеський чорний, Сухолиманський білий та Тельті-Курук
стають трендовими — іноземні професіонали наполягають, але українські
споживачі ще сумніваються. - XXI —
Повномасштабний напад Російської Федерації: багато виноробень знищено або
заміновано, а от виноград росте, і виноробів не спинити навіть
під обстрілами. - XXI —
українські вина виграють численні міжнародні конкурси, крафтові вина
отримують нагороди, а відомі Masters of Wine обирають ТОП-24 серед
українських вин.