Зацікавити аграрною наукою — лише початок. Що далі? — AgroPortal.ua
Як тут виглядає усереднена сім’я? Наскільки розповсюджений «стандартний» поділ гендерних ролей і формат «чоловік-здобувач»?
Юлія Шевченко: Як на мене, суспільство максимально рівноправне. Як на рівні зовнішніх проявів — застосування фемінітивів (усі спеціальності тут мають жіночі закінчення тощо), так і в частині прийняття рішень. Наприклад, якщо дитячий садочок чи комунальні служби надсилають родині листа, то там обов’язково буде звернення до обох людей у подружжі. У бізнесі рівність також відчувається. Тобі тиснуть руку, повноцінно спілкуються, не виключають із жодного процесу. Якісь недоречні коментарі виключені, або це якийсь максимально поодинокий випадок. Це радує і трохи дивує, зважаючи, що Швейцарія — одна із останніх країн Європи, де жінки отримали право голосу: це відбулось лише в 1971 році. З іншого боку, дошкільний догляд за дитиною (в українському аналогу це ясла) тут дуже дорогий. Для деяких місцевих — непідйомний, тому в сімʼях, де двоє та більше дітей, жінки часто працюють із дому або на фрілансі. Із минулого року вартість такого догляду була суттєво знижена, щоб полегшити матерям повернення на роботу. Також деколи є вимоги забирати дитину на ланч, навіть якщо вона в садочку або школі, й найчастіше це зобов’язання лягає на жінку.
Декларована гендерна рівність трансформується в професійну?
Юлія Шевченко: Наука взагалі доволі нейтральна в цьому питанні сфера. Я не відчувала жодного упередження ані в Україні, ані в Фінляндії, ані в Швейцарії. Ти працюєш над своїм дослідженням, спілкуєшся з усім світом, отримуєш результат і відповідно до нього отримуєш підтримку, заохочення, ті ж гранти. Мають значення досягнення, цитованість, твій прогрес, а не стать. Щодо інших сфер, то, безумовно, має бути гендерний баланс, механізми його досягнення — дискусійні.
Розкажіть про ваш функціонал у Syngenta.
Юлія Шевченко: Наразі моя позиція експерта з інновацій у глобальній команді Інституту захисту рослин є дуже цікавою. Це моя нова роль, доволі нетиповий випадок, оскільки моєю попередньою позицією був маркетинг у цій же команді. Відіграло роль, що у мене є PhD. Цікаво, що історично Базель — це місто відкриттів, про що найкраще розкажуть декілька десятків музеїв. Тут зосереджено багато фармгігантів, аграрних глобальних гравців на кшталт Syngenta, є багато наукових хабів, дослідницьких центрів, венчурних фондів, є дуже потужна платформа при Базельському університеті.
Неподалік Базелю, а саме у м. Штайн, розташований науково-дослідний центр Syngenta із багаторічною історією, який є одним із ключових осередків глобальних досліджень компанії у сфері захисту рослин і вивчення ґрунтів, що відіграє ключову роль у створенні інноваційних рішень для сільського господарства в усьому світі. Я надзвичайно рада можливості співпрацювати з командою висококваліфікованих вчених центру. Разом ми працюємо над розробкою перспективних технологій, які мають потенціал трансформуватися в практичні діагностичні сервіси.
Фото: Випробування біологічних препаратів в Інституті захисту насіння компанії Syngenta, Штайн
Наприклад, методи визначення родючості ґрунтів та інструменти оцінки ефективності біологічних препаратів у різних кліматичних зонах. Важливу роль у нашій роботі відіграє агрономічна команда, яка безпосередньо взаємодіє з фермерами з різних країн. Це дозволяє нам чітко визначати потреби аграріїв, тестувати прототипи, планувати пілотні проєкти та оперативно отримувати зворотний зв’язок. На основі цієї інформації ми адаптуємо наші розробки для потреб різних країн і регіонів. Особливо мене надихає можливість спілкуватися з клієнтами та технічними експертами з різних куточків світу.
Обмін досвідом, обговорення успіхів і викликів у впровадженні нових технологій дозволяють постійно вдосконалювати наші рішення. Це також чудова нагода поділитися унікальним українським досвідом та перейняти кращі світові практики. Така міжнародна співпраця не лише збагачує наш професійний досвід, але й сприяє розвитку сталого глобального аграрного сектору.