Про найбільш поширені сорти гарбузів української селекції розповіли науковці – SuperAgronom
В Україні фермери все частіше звертають увагу на гарбузи. Культура неважка у вирощуванні, хороший попередник і дає непогану економіку. Але зростання попиту на культуру викриває проблему ринку — якісне насіння важко знайти.
Якщо говорити, про українське, то фермери скаржаться на його якість, пише Kurkul.com. Часто, навіть купуючи посівмат з ліцензією, отримують «вінегрет» з невиповнених зерен, сміття та насіння низьких репродукцій. При цьому імпортні гібриди дорогі та не завжди пристосовані до українських кліматичних умов.
Дніпропетровська дослідна станція Інституту овочівництва і баштанництва НААН залишилась єдиною державною установою, яка займається селекцією гарбузів. Наразі станція веде 3 програми по селекції гарбуза. Щороку подає 2-3 сорти до Інституту експертизи сортів, і всі вони потрапляють до реєстру України. Зазначимо, що станція продає ліцензоване насіння еліти українських сортів.
«На ринку є багато продавців насіння. Серед них часто бувають не дуже чесні, які купують у нас насіння з сертифікатом, а потім під наші сертифікати продають своє насіння незрозумілої якості. Коли в них на одному гектарі росте 5-6 сортів. А фермери на це ведуться. Бо якщо у нас еліта коштує 600 грн/кг, то вони продають по 130 грн/кг. Зрозуміло, яке це насіння. Люди купують, розчаровуються і нарікають на нашу селекцію», — пояснює в.о. директора станції Володимир Завертайлюк.
Він додає, що попит на гарбузи в останні роки зріс, оскільки багато людей покинули домівки й фермери із залишених городів та паїв збільшують зембанк. А гарбуз добре росте як монокультура — можна сіяти 2-3 роки на одному місці. До того ж він покращує ґрунт, розсолює його, глушить бур’яни.
«Якщо задискувати гарбуз у вересні чи жовтні і посіяти пшеницю, урожайність буде на 0,5-0,6 т/га вища, ніж по чистому пару», — додає науковець.
Володимир Завертайлюк каже, що гарбуз Український багатоплідний (в народі — «українка») — це перлина селекції в Україні. Він адаптований до наших умов і росте від крайнього Півдня до Заходу України. Період вегетації — 95-100 днів.
«Якщо його в травні висівати, то у вересні вже можна збирати. Це великий плюс, тому що не потрібно сушити на сонці й будувати складні сушарки. Малі фермери (до 100 га) сіють переважно «українку», — каже науковець.
Сорт Лель теж ранньостиглий, схожий на Український багатоплідний, але округло-сплюснутий. Фермери часто помиляються, коли сіють його із 70-см міжряддям — він тоді виходить дрібний, бо кущ великий і потребує достатньої площі.
«Ще є гарбуз Валок, теж кущовий, відноситься до крупноплідних. Насіння біле, бежеве, маса 1000 насінин досягає 275-280 г. Народний гарбуз — теж крупноплідний, оранжевий, маса 1000 насінин від 350 до 1000 г. Ці 4 сорти найпопулярніші в Україні», — зазначив Володимир Завертайлюк.
Ще один український сорт гарбуза — Мозоліївський-15. Ним займаються в Інституті овочівництва та баштанництва НААН.
«Молозоліївський-15 — середньостиглий сорт гарбуза. Вегетаційний період становить 118-120 днів, а орієнтовна врожайність — 60-70 т/га. Шкірка гарбуза має широкі поздовжні рвані смужки», — розповідає Оксана Сергієнко заступниця директора Інституту з наукової роботи.
Вона рекомендує все ж обирати сорти української селекції, бо вважає, що ті краще пристосовані для вирощування в кліматичних умовах України й тільки тут можуть реалізувати свій потенціал.
«Щодо іноземних сортів, фермери іноді купують їх і навіть не знають, що вирощують гібрид кабачка з гарбузом, який називають «дамський пальчик». Це результат перезапилення, де схоже лише насіння, а форма, колір та інші характеристики відрізняються», — додає Оксана Сергієнко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com