Тіньовий ринок сільгоспземель скоротився у десятки разів

Про це свідчать результати дослідження, проведеного експертами Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ) та аналітичного центру «CASE Україна», говориться у повідомленні Української Ради Бізнесу.

Зокрема, фахівці наводять динаміку зменшення тіньових доходів:

• Зловживання у сфері стягування податку на додану вартість («скрутки ПДВ»), втрати на рік: 2020 рік — 24-30 млрд, 2022 рік — 16-20 млрд, 2023 рік — 15-18 млрд.
• Переміщення прибутку до «податкових гаваней» (офшорів), зловживання міжнародними угодами (treaty hopping), втрати на рік: 2020 рік — 15-35 млрд, 2022 рік — 13-28 млрд, 2023 рік — 9-11 млрд.
• Схеми тіньового ринку оренди землі, втрати на рік: 2020 рік — 10-21 млрд, 2022 рік — 5-6 млрд, 2023 рік — 1-2 млрд.
• Контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами, втрати на рік: 2020 рік — 38-43 млрд, 2022 рік – 46-51 млрд, 2023 рік – 35-40 млрд.

Аналітики зазначають, що втрати розраховані в абсолютних цифрах, без урахування інфляції або девальвації. Відповідно, у відсотках до ВВП зниження обсягів схем буде більш значним.

Водночас кілька схем збільшили обсяги останнім часом, зокрема:

• Порушення митних правил (маніпуляції з митною вартістю товарів, зловживання митними пільгами/режимами на кордоні — «поштова» і «транзитна» схеми, схема «мурахи») і контрабанда, втрати на рік: 2020 рік — 70-120 млрд, 2022 рік — 80-150 млрд, 2023 рік — 120-167 млрд.
• Заробітні плати у конвертах, втрати на рік: 2020 рік — 110-150 млрд, 2022 рік — 70-110 млрд, 2023 рік — 115-230 млрд (дані попередні, очікується додатковий розрахунок).

«Варто зазначити, що обсяги втрат від «сірого» імпорту безпосередньо залежать від курсу гривні до євро та долара, схеми щодо зарплатні в конвертах залежать від розміру середньої зарплати, який зростав. Відповідно, під час розрахунку у % до ВВП ми побачимо значні, але схожі обсяги цих схем останніми роками», — пояснили експерти.