Міжнародна організація винограду та вина представила базове визначення «старої виноградної лози» – Techdrinks.info
На 22-й Генеральній асамблеї Міжнародної організації винограду та вина (OIV) представили остаточну класифікацію «старих виноградних лоз» та «старих виноградників». За результатами досліджень, проведених The Old Vine Conference, The Old Vine Project, The Old Vine Registry та Censimento Vecchie Vigne.
За даними OIV, делегати ухвалили резолюцію OIV-VITI 703-2024. Було створено два стандартні визначення. По-перше, стара виноградна лоза повинна бути «єдиною рослиною, вік якої офіційно підтверджено 35 років або старше, незалежно від будь-яких інших факторів». У разі щеплених рослин «щеплений зв’язок між підщепою та прищепом повинен був залишатися непорушеним протягом як мінімум 35 років».
Тоді як, старий виноградник розглядається як «ділянка
території виноградника, безперервна та юридично розмежована, на якій не менше
85% виноградних лоз відповідають попередньому визначенню».
Співзасновник The Old Vine Conference Сара Ебботт М.В. стверджує,
що це важлива віха для руху за старе виноградарство у всьому світі. У Європі
комісія ЄС повинна враховувати рекомендації OIV щодо розробки нових правил, щоб
це могло справді ефективний вплив на майбутні правила та програми з викорінення
там.
У словенському місті Марібор росте найстаріша виноградна лоза в світі. Stara trta (стара виноградна лоза) зареєстрована у Книзі рекордів Ґіннеса. Їй понад 400 років. Щорічно з лози знімають до 50 кг винограду та переробляють на вино, приблизно 100 пляшок. Цінність такого вина у його рідкості, а не смаку, який є досить звичайний. Корінь виноградної лози виростає до стіни будівлі, а огорожа захищає рослину від небажаних пошкоджень. Його плоди ростуть настільки високо, що до них важко дістатися. Ця виноградна лоза є різновидом Модра Кавчина або Заметна Черніна.
Друга найстаріша лоза в світі росте у Грузії на виноробні – SHUMI («Шумі»). Її вивчали вчені з різних країн та визначили вік – від 300 років і більше. Але сорт досі не визначений, відомо лишt, що це Vitis vinifera. Не менш дивно те, що це (вже не кущ) дерево з діаметром стовбура близько одного метра здатне ще у рідкісні роки плодоносити. З її грон винороби Shumi виготовляють вино. До слова, у 2016 році зібрали урожай 147 кг. Засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА на власні очі побачила, як відроджується виноградний генофонд країни, як росте найстаріша в Грузії виноградна лоза, як робиться вино з 450 сортів винограду на підприємстві Shumi.