Десятилітній досвід: лайфхаки крафтяра, як втриматися в ніші гострих соусів
Десять років тому на українському ринку з’явилися перші крафтові гострі соуси, які здивували смакові рецептори найбільших гурманів. Дніпропетровському бренду Mr.Caramba вдалося утримати лідерські позиції у своїй ніші — до сьогодні соуси продаються у мережі «Сільпо» по всій Україні.
Задумка «гострого» бізнесу з’явилася у Романа та Маргарити Мартинових у 2013 році. Саме тоді вони посадили перший перець хабанеро з насіння, яке купили у США. А вже у 2014 році розпочалися перші продажі.
«Ми виготовили декілька соусів і повезли їх на фестиваль до Києва. Люди купували. Це було сигналом того, що продукт цікавий, і нам варто продовжувати свій крафтовий шлях», — розповідає в прямому ефірі для AgroPortal.ua співзасновник Mr.Caramba Роман Мартинов.
Крафтяр зазначає, що вони стартували у класних умовах, коли конкуренція була мінімальною, і це те, що сприяло розвитку бренду.
Звісно, не все було легко. Перший час зароблені кошти покривали лише наші видатки. Ми не мали достатньо знань про виробництво і продаж товарів, а інформацію було складно знайти. Наприклад, про роботу устаткування потрібно було в когось випитувати, а зараз — заходиш у YouTube, і тобі всі інструкції є в деталях, що значно пришвидшує процес. Я вже навіть не кажу про ШІ, який вирішує за тебе десятки завдань.
Тому потрібно було мати багато ентузіазму і характер, щоб це все пройти і не зупинитися. Цей шлях, який ми проходили 10 років, люди з сьогоднішніми можливостями можуть зробити вдвічі швидшим.
Лайфхак від виробника перший: постійно оновлювати асортимент
«Я колись виграв менторську сесію з гендиректором мережі NOVUS, і одна з його порад — постійно оновлювати асортимент: працюємо рік з 10 соусами, а потім з останніми трьома в списку за продажами прощаємося і вводимо нові. Ще працюємо рік і знову робимо заміну. Так з роками наша лінійка стає ідеальною для покупця», — ділиться досвідом виробник.
За 10 років роботи бренду до сьогодні «дожили» такі соуси: «Вишня і часник», «Сацебелі» та «Брусниця з червоним вином», усі інші — додалися в результаті зазначених замін.
Місяць тому Mr.Caramba випустили на ринок новий соус «Солоний томат», який у перший день дегустації та продажів посів 4-те місце з 10. Тобто він став успішнішим, ніж 60% усієї вже наявної продукції.
«У топі продажів «Солодкий чилі», «Сацебелі» та «Димний барбекю», далі «Гострий манго з перцем хабанеро». Чому «Солодкий чилі» лідирує? Бо він найгостріший, він красивий візуально — яскраво червоний з зернами, і, можливо, сама назва змушує людей задумуватися про те, який же там смак», — розмірковує Роман Мартинов.
Він зазначає, що сьогодні ринок крафтових соусів наповнений, але в теорії може бути якийсь такий смак, який спричинить вау-ефект, і всі його дуже полюблять. Як, наприклад, це трапилося з соусом «Солоний томат».
Лайфхак від виробника другий: фокус на локальну сировину
«10 років тому в Україні ніхто не вирощував перець хабанеро, ми були першими. А потім у 2015-2017 роках стався бум, і всі почали його вирощувати, він перестав бути чимось ексклюзивним. Цей перець нині можна купити в супермаркеті чи на базарі. Тому ми сфокусувалися суто на виробництві», — розповідає крафтяр.
Сировину наразі подружжя закуповує у місцевого фермера (помідори, перець, часник тощо). Окрім гострих і томатних соусів, в асортименті бренду є ще ягідні. Для них потрібні чорниця та брусниця, які на Дніпропетровщині не ростуть, тому купують їх у інших регіонах.
«Це здорожчує продукт, адже логістика дорога, і плюс ягода не свіжозірвана. Тому думаємо зараз про те, щоб повністю перейти на локальну сировину. Так буде зручно і дешево», — зазначає в ефірі виробник.
У сезон бренд використовує приблизно 3 т перцю, 2 т томатів і 1 т ягід. У середньому виходить 3 тисячі банок соусу на місяць.
«Ми працюємо на ринок В2В, половина всіх продажів — це «Сільпо», В2С — це лише Instagram. Ми делегували продаж, оскільки наше основне завдання — виробити продукт», — акцентує Роман Мартинов.
На полицю «Сільпо» соуси потрапили у 2017 році. Спершу вони були представлені в одному магазині, потім у трьох, і так органічно збільшувалася кількість точок продажу.
Лайфхак від виробника третій: завжди «варитися» на кухні
Роман із Ритою закривають усі процеси, які відбуваються поза цехом, а все, що стосується виробництва, — справа батьків дружини. Залежно від сезону в цеху можуть працювати від 2 до 6 людей.
«Якщо я в цеху, і у мене є вільний час, то я його можу приділити якомусь процесу. Наприклад, попрацювати на машині для етикеток і зрозуміти, що вона у мене погано працює. І коли за цю машину стане інша людина, я по телефону за хвилину підкажу, що потрібно підкрутити, щоб вона не зажовувала папір. Тому нам легко делегувати людям роботу, знаючи, як це робиться своїми руками», — ділиться порадами виробник.
В його обов’язки входило і розвезення товару. Таким чином підприємець знайомився з менеджерами магазинів, спілкувався з ними особисто і дізнавався цікаві речі.
«Якось один із них мені сказав, що люди відкривають пляшки, нюхають товар, закривають і ставлять назад. Для нас це неприйнятно, тому ми почали робити паперові пломби або ж запобіжники на баночки. Сам до цього я б не додумався», — зазначає Роман Мартинов.
Свій бізнес дніпряни всі роки розвивали за власні кошти, були і грантові — холодильник та машина для вичавлювання томатів. Зараз мріють про вакуумний котел та гомогенізатор — це те, що пришвидшить усі показники виробництва.
Іванна Панасюк, AgroPortal.ua