В НБУ заявили, що програма 5-7-9 перевищила можливості держави — AgroPortal.ua
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» відіграла важливу роль після початку повномасштабного вторгнення, однак її масштаб перевищив можливості держави, через це виник значний борг перед банками.
Про це говориться у звіті Національного банку України.
«Невизначеність перспектив погашення боргу стримує кредитування. У разі збереження широкого доступу до програми борг перед банками зростатиме й надалі. Вирішити проблеми точковими заходами неможливо. Програма потребує фокусування та фундаментальних змін, які зможуть виправити накопичені дисбаланси», — запевняють у банку.
Зазначається, що портфель субсидійованих програмою позик від початку повномасштабного вторгнення зріс більш ніж удвічі і становив 129 млрд грн на початку червня 2024 року. Водночас станом на початок року позичальники сплачували за кредитами у межах програми у середньому 4,5% річних. Держава в середньому сплачувала банкам 14,4% річних за кожну гривню наданих кредитів. Тож програма ставала дедалі дорожчою для держави, наголошують у НБУ. Відтак борг держави з виплати компенсацій за кредитами станом на початок червня становить 5,8 млрд грн.
Своєю чергою банки, конкуруючи за клієнтів, дедалі спрощують умови погодження кредитів за програмою і менше уваги приділяють спроможності боржника повернути кредит. За даними НБУ, деякі банки сформували завдяки програмі понад 50% свого чистого гривневого корпоративного портфеля, тоді як у середньому по системі ця частка становить близько третини.
«Тож на певному етапі програма почала субсидіювати не лише клієнтів, але і банки-учасники. Вона стримувала цінову конкуренцію та зниження кредитних ставок банками», — доходить висновку НБУ.
Водночас Нацбанк не виявив доказів того, що пільгові кредити сприяли вищій операційній ефективності компаній, які користувалися субсидіями, що є однією із заявлених цілей програми.
НБУ наполягає на необхідності переглянути умови програми пільгових кредитів. Для подальшого вдосконалення програми банк пропонує такі кроки:
- поступово зосередитися переважно на інвестиційних проєктах;
- кредити на поповнення обігових коштів надавати лише окремим категоріям клієнтів: наприклад, бізнесу, який має потенціал для відновлення, проте фінансові показники якого через воєнні втрати не дають змоги обслуговувати кредит на ринкових умовах;
- банкам здійснювати регулярну оцінку відповідності клієнтів умовам доступу до програми, посилити увагу до оцінки платоспроможності клієнтів під час пролонгації;
- розглянути можливість обмеження загального портфеля кредитів за програмою з урахуванням бюджету, виділеного на неї.