Продаж землі. Чому великі компанії так і не вступили в гру — AgroPortal.ua
Перший квартал функціонування ринку землі для юридичних осіб демонструє, що побоювання про масове скуповування земель досі залишається побоюванням. Хоча учасники ринку застерігають, що робити висновки зарано.
Ретроспектива ринку землі цьому підтвердження: перший етап стартував посеред року і з певними обмеженнями, другий рік — початок повномасштабного вторгнення і відсутність роботи реєстру, третій рік хоч і повний, але аграрії через логістичні проблеми зіткнулися з браком ліквідних коштів, на четвертий рік до ринку долучилися юридичні особи, змінився коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, однак і ситуація в агросекторі з фінансуванням не покращилася.
У цілому українське сільське господарство обросло такою кількістю міфів, які ми самі генеруємо, і які потім важко пояснити європейським колегам, каже генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Наприклад про те, що в Україні, землею володіють громадяни США, Саудівської Аравії та інших країн.
З точки зору великого агрохолдингу, у ТАС Агро кажуть, що відкриття другого етапу ринку землі не мало значного впливу на земельний банк, адже зміна власника земельної ділянки не припиняє права оренди паю, який орендує агрохолдинг. Водночас, директор департаменту із земельних питань Олена Шевченко констатує, що кількість орендодавців, які бажають продати свої земельні ділянки є не значною, продаж земельних ділянок не став масовим явищем.
Тим часом у Опендатабот, посилаючись на дані Державного земельного кадастру, порахували, що бізнес продав майже 1,3 тис. га землі після відкриття другого етапу ринку. Однак не варто все сприймати однозначно. Голова Центру аналізу політики «Зміст» Елліна Юрченко нагадує, що українські бенефіціари юридичних осіб ще до відкриття ринку землі могли придбати землю — лише з обмеженням у 100 га. Нині ліміт збільшився до 10 тис. га, тому, «можливо, компанії таким чином оптимізують свою кількість власників землі і далі продовжують купувати землю на фізичних осіб».
Вартість землі у розрізі регіонів різниться, і логічно, що чим далі від проведення бойових дій, тим земля дорожча. Це — Львівська, Івано-Франківська області, а також у трійці Київщина через близькість до столиці. Тоді як найнижча вартість землі у Сумській, Херсонській та Запорізькій областях.
У ТАС Агро, який станом на 2024 рік обробляє земельні ділянки в Київській, Вінницькій, Чернігівській, Сумській, Кіровоградській, Миколаївській, Волинській і Львівській областях, зазначають, що ринок наблизився до стабілізації ціни. За даними Олени Шевченко, середня вартість землі сільськогосподарського призначення становить близько $2 тис./га, проте є населені пункти, де за рахунок конкуренції (продуктивності земель) аграрії пропонують і вищі ціни.
Змін у відносинах з пайовиками від старту повноцінного ринку землі не спостерігалось, зазначає начальник юридичного відділу компанії Cygnet Дмитро Барабін, де бенефіціарними власниками є іноземці. У Агро-Регіон теж підтверджують, що робота з пайовиками з відкриттям повноцінного ринку землі не зазнала змін. Окремі складнощі, за словами директора земельного департаменту Групи компаній Агро-Регіон Віктора Сусловця, виникають, якщо у власників земельних ділянок очікування щодо розміру орендної плати більші, ніж ринкові. У ТАС Агро також не мають права купувати паї, однак компанія інвестувала у розширення земельного банку в Західних областях, тримаючи баланс на довоєнному рівні.
Що ж
стосується динаміки ринку, то ніхто не береться прогнозувати, адже все
залежатиме від тривалості бойових дії та загального стану економіки, а також — чи
вступлять у гру великі компанії, бенефіціарними власниками яких є іноземці.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua