Корекція кислотності ґрунтів: як зупинити втрати врожаю та збільшити прибутки — AgroPortal.ua
Згідно з даними державної статистики, в Україні налічується понад 10 млн га ґрунтів, які потребують вапнування. Хімічна меліорація на таких ґрунтах є ключовим чинником підвищення врожайності сільськогосподарських культур та ефективності технологій у цілому. Однак на таких ґрунтах, особливо в зонах Полісся та Лісостепу, спостерігається висока строкатість рівня кислотності.
Варіабельність показника рН ґрунту на сільськогосподарських полях є звичайним явищем, яке потребує належного технологічного вирішення для уникнення можливих негативних наслідків впливу рівня кислотності на продуктивність сільськогосподарських культур.
Застосування традиційних методів внесення (середньозважена норма на все поле) вапнякових матеріалів може обумовлювати негативні наслідки у різних зонах поля. Це може стати причиною неефективного використання ресурсів і в підсумку — невиправдано низького рівня врожаю.
Кислі ґрунти, географія
Спробую на основі власної статистики компанії AgriLab оцінити по областях стан кислотності ґрунтів. Представлені матеріали не претендують на абсолютну достовірність, проте це, вочевидь, зважаючи на детальне покриття якісним аналізом у межах країни, найкращий показник.
Також ми розуміємо, що наші клієнти переважно є прогресивними аграріями, які свідомо обирають шлях від агрохімічного аналізу своїх полів до впровадження окремих елементів точного землеробства та управління ресурсами як у межах господарства, так і в межах кожного окремого поля. Для них комплексний аналіз ґрунту — це не лише поточне рішення, але й інвестиція в майбутнє.
Зважаючи на те, що до кислих ґрунтів належать сильнокислі (рН<5,3), кислі (рН 5,3-5,7) слабокислі (рН 5,8-6,2), наводимо статистичні дані щодо площ їх розподілу в областях зони Лісостепу і Полісся (рис. 2). Отже, найбільші площі з кислою реакцією ґрунтового розчину на Чернігівщині та Івано-Франківщині, але з різним співвідношенням: у Чернігівській області дуже кислі ґрунти становлять 5% площ від загальної обстеженої, в Івано-Франківській — 1%, натомість слабокислі — 28 і 34% відповідно. У Кіровоградській і Харківській областях площі слабокислих ґрунтів не перевищують 5 і 2%.
* Середньобагаторічний рівень врожайності за оптимального рН 6,0 т/га
**Вартість 1 т зерна кукурудзи — 149 USD. Курс НБУ на 01.02.2024 — 37,56 грн.
Очевидним у цьому прикладі є те, що застосування єдиної норми вапна на поле докорінно не змінить ситуацію на ділянках із сильнокислим рН, а й призведе до негативних явищ в нейтральних зонах. Лише перерозподіл кількості вапнякових матеріалів у межах поля, тобто його внесення за технологією змінних норм, дозволить ефективно реалізувати цей меліоративний захід.
Розрахунок потреби меліоранта. Підхід компанії AgriLab до встановлення норми вапнякових матеріалів базується на розрахунку потреби у CaCO3 для доведення рН до оптимального значення рН 6,5 p з урахуванням особливостей культур. Визначається потреба в кожній точці відбору за результатами аналізу рН ґрунту та рН буферного. Для побудови завдання на внесення змінних норм вапнякових матеріалів враховується розподіл рН ґрунту в межах поля.
Результат. Ділимось результатами застосування змінних норм внесення вапнякових матеріалів нашого клієнта. Були реалізовані для кожного поля розроблені компанією Agrilab завдання зі змінними нормами внесення вапнякових матеріалів. Для внесення використовувався розподільник, обладнаний системою точного землеробства для диференційованого внесення добрив і меліорантів. У якості меліоранта застосовували дефекат, загальна вартість заходу з вапнування ґрунтів (з доставкою дефекату) з розрахунку на 5 років склала на той час близько 2 USD/га на рік.
На знімку NDVI соняшнику 2018 р. і у перший рік після проведення вапнування на кукурудзі 2020 р. чітко ідентифікуються ділянки з низьким рівнем продуктивності, що відповідають зонам з сильнокислою реакцією ґрунту. Площі низькопродуктивних ділянок зменшуються в наступні два роки після меліорації ґрунтів.
Технологія диференційованого внесення вапна дозволяє застосовувати більше вапна на ділянках з низьким рівнем рН та менше на тих, де це необхідно. Це обумовлює рівномірність рН на всьому полі й підвищення кількості та якості врожаю.
Розрахунки економічної ефективності диференційованого внесення вапнякових матеріалів підтверджують конкурентоспроможність такої технології, що може свідчити про обґрунтованість та перспективність застосування її в агробізнесі.
Ярослав Бойко, СЕО компанії AgriLab, офіційний представник Міжнародної організації з точного землеробства (ISPA) в Україні
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.