Попит на локальні агробізнеси зростає: як масштабувати полуничний бізнес — AgroPortal.ua
В Україні перше місце за прибутковістю серед ягід посідає саме полуниця. Вона має велику рентабельність — у межах 100%, а також швидку окупність затрат — повернути вкладені кошти вдається вже за перший сезон.
Мені 25 років, і 2 з них я займаюсь власною справою — розвиваю полуничний бізнес у місті Ладижин, що на Вінниччині. Після школи та технікуму я вступив до університету, де здобув ступінь бакалавра за спеціальністю «Енергетика», бакалавра «Інженерії», далі — ступінь магістра як агроном і вже зараз здобуваю освіту за напрямом «Садівництво та виноградарство». Перші дві освіти були про пошук. А потім зрозумів, чим насправді хочу займатися.
2019 року проходив першу практику від одного з університетів у Німеччині. Там вчився висаджувати й доглядати за садовими деревами, пізніше побачив, як виглядає повний цикл робіт із вирощування полуниці. І захотів займатися саме цією ягодою в Україні. Догляд за нею нескладний, головне — створити сприятливі умови. У мене після декількох практик за кордоном був досвід вирощування полуниці, тому я відкрив ФОП, побудував перші дві теплиці й почав тепличний бізнес.
Довжина однієї теплиці становить 20 м, ширина великої — 4,10 м, а малої — 3,30 м. Вони виготовлені з квадратного профілю товщиною 2*2, через кожні 1,5 м поставлені дуги, з’єднані між собою також квадратним профілем 2*2 і накриті ультрастабілізованою плівкою. У великих теплицях вміщається 4 рядки з полуницею, а це 600 кущів. В малих теплицях висаджено 3 рядки, що вміщає 450 кущів.
З перших двох теплиць, які були побудовані на початку, вдалося зібрати врожай 450 кг з 1200 кущів ягоди. Свій перший врожай продавав через соцмережі, самостійно доставляв покупцям та інколи виїжджав на ринок.
Далі в планах шукати можливості для масштабування «Тепличного господарства», оскільки запит від клієнтів є не тільки на полуницю, а й на іншу городину. В ідеалі мій бізнес — це гектар накритого ґрунту та 5 га відкритого ґрунту. Це мрія, до якої іду. Впевнений, що завдяки грантам та інвестиціям досягнути мети значно швидше. Попит на локальні агробізнеси зростає, а все більше грантових проєктів, зокрема й міжнародних, надають кошти якраз на ідеї, пов’язані з продовольчою безпекою. Адже у воєнний час — це про податки в громадах, нові робочі місця, розвиток локального продукту та хеджування ризиків у разі нових форс-мажорів, пов’язаних з наслідками повномасштабної війни.
Дмитро Гринь, власник та засновник «Тепличного господарства»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.