Інвестиції під час війни: які напрями розвивають агрокомпанії – Agravery

Багато років «Вілія» є однією з найефективніших компаній у регіоні, де завжди отримували найкращі показники врожайності по Україні. Але після повномасштабного вторгнення компанія стикнулася з новими викликами. Про нову стратегію та напрями, які нині впроваджуються на підприємстві, розповів засновник ГК ТМ «Вілія» Євген Дудка під час міжнародного форуму АГРІ Продажі B2B: «Розвиток експортних взаємин агропереробників з потенційними міжнародними партнерами», проведеного у межах маркетингової платформи AgriSales.

Рослинництво: без диктатури сівозміни не обійтися

Географічно компанія працює у Волинській, Рівненській, Львівській Тернопільській областях. Рослинництво до війни було основним драйвером підприємства.

«2022 рік компанія пережила добре, оскільки мала запас міцності, досвід і логістику. Цього року основного драйвера — рослинництва — не буде. Прибутковість галузі буде нульовою або навіть збитковою. Такі невтішні результати аграрії мають через низькі ринкові ціни на зернові та олійні культури», — зазначає Євген Дудка.

За його прогнозами, 2024 рік як для компанії, так і загалом для агровиробників, що займаються рослинництвом, буде критичним: «У більшості буде важкий фінансовий стан. І лише ті агровиробники, які будуть технологічними та достатньо чітко оптимізованими, матимуть майбутнє».

Попри низьку рентабельність у рослинництві «Вілія» дотримується жорсткої диктатури сівозміни: сіють 20% пшениці, 20% — ріпаку і буряку, 20% — сої, 30% — кукурудзи, решта — соняшник та інші ярі зернові.

Агроресурс: навчання фермерів мистецтву заробляти гроші 

Компанія «Вілія» співпрацює з аграріями регіону, і цей напрям має формат гібриду кооперативу з дистрибуцією. Фермерам пропонують тільки ті продукти, які підприємство використовує у власному виробництві.

Так, у 2021 році спільний оборот компанії з фермерами в частині забезпечення складав 1,4 млрд грн, у 2022 році — 1,5 млрд грн.

«Минулого року зростання у грошовому еквіваленті було виключно за рахунок подорожчання добрив. Фермери мали доволі значний кредитний портфель — близько 1 млрд грн. Цього року кредитування зменшили в чотири рази», — зазначає Євген Дудка.

Елеватори: сухий порт як великий транзитний хаб

Основним видом діяльності компанії «Вілія» на сьогодні є елеватори — 8 комплексів загальною потужністю понад 500 тис. т одночасного зберігання. Чотири з них є маршрутними з можливістю завантаження 53 вагонів. До одного з елеваторів прокладено євроколію, що відкриває доступ до прямих постачань до країн ЄС, а в нинішній логістичній ситуації це неабияка перевага.

За словами Євгена Дудки, в частині елеваторів та зернотрейдингу головними тригерами стали зміна логістики і пошук нових ринків.

«Минулого року компанія додала елеваторні потужності, оскільки прогнозували труднощі роботи зернового коридору. Це, можна сказати, перевалочний пункт, який цього року вийде на оборотність у 6 разів. По цьому проєкту ми можемо працювати в довгу, в радіусі 300 км, і будемо конкурентні з розрахунку Балтійського моря. Ми хочемо бути великим транзитним хабом. Та потрібно збільшити пропускну здатність прикордонних переходів і зробити так, щоб потяги по транзитних шляхах «літали». Мої очікування: одна доба — дорога, одна доба — розвантаження, одна доба — повернення. Тобто я хочу їхати за 4 дні», — зазначає Євген Дудка.

У 2022 році елеватори компанії прийняли на зберігання загалом понад 600 тис. т сільськогосподарських культур. У частині елеваторів «Вілія» співпрацює з майже 500 агропідприємствами. Частка у прибутку до оподаткування елеваторного господарства компанії у 2022 році зросла на 3% до показника 2021 року і склала 16%.

Переробка: новий млин та розширення асортименту продукції

ГК ТМ «Вілія» мала три борошномельні комплекси, але для виходу на новий рівень виробництва і експортних можливостей побудували ще один  млин з інноваційним обладнанням, потужнішими та новими технологіями в управлінні зерна, сировини та обліку продукції.

Рішення про будівництво млина було прийняте у 2019 році, у 2020-му проводили інжиніринг та проєктування, а наприкінці 2021 року розпочали перші будівельні роботи. З початку повномасштабного вторгнення на кілька місяців будівництво зупинили, але вже в середині березня роботи відновилися.

І хоч проєкт для компанії через ускладнену логістику та подорожчання металу значно здорожчав, у липні 2023 року млин був запущений. На нових потужностях переробляється 150 т зерна на добу, виробляється 120 т якісного борошна. Тепер за підтримки Програми USAID Агро компанія «Вілія» може ще доповнити млин та встановити обладнання для вітамінізації борошна та фасувальної лінії. Це дозволить підприємству виходити на європейські ринки з якісним продуктом.

За словами директорки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Ксенії Сидоркіної, важливо інвестувати в Україну вже зараз, і Програма USAID АГРО готова співфінансувати проєкти та розділяти ризики з аграріями у воєнний час.

«Вірю, що наступною фазою еволюції українського аграрного сектору буде переробка і поглиблена переробка традиційних товарних груп. Наша команда готова співфінансувати декілька десятків переробних проєктів. Думаю, що до кінця роботи нашої програми, до листопада 2026 року, ми активно працюватимемо і зможемо втілити не один десяток таких потужних проєктів із переробки», — зазначила Ксенія Сидоркіна.

Sustainability: збереження родючості ґрунту та управління викидами вуглекислого газу 

ГК «Вілія» обробляє 52 тис. га в 4 областях з різними ґрунтами. Щоб розуміти, як правильно побудувати систему удобрення без шкоди ґрунтам та екології, тут роблять аналіз ґрунту та з 2018 року вносять дані всіх полів у систему Cropio.

Як розповів керівник департаменту агровиробництва ГК «Вілія» Ярослав Мазуренко, вже більше 10 років компанія вносить органічне добриво не рідше ніж раз на 4 роки на кожному полі. Також почали використовувати сидеральні посіви, наприклад, цьогоріч сидерати були посіяні на 9 тис. га.

Також компанія підтримує світовий тренд на сталий розвиток і управління викидами вуглекислого газу.

«Якщо правильно все робити, зменшується потреба у внесенні добрив, покращується ґрунт за рахунок збільшення органічної речовини та гумусу. Від цього довгостроково виграє фермер, навколишнє середовище, пайовики. Зараз на ринку України є вже бренд, коли ви зберігаєте свій вуглець у ґрунті, а не випускаєте його в атмосферу. Можна сертифікувати та отримати так звані вуглецеві сертифікати, які можна продати іншим компаніям на вуглецевій біржі», — розповідає Ярослав Мазуренко.

Міжнародну екологічну і вуглецеву сертифікацію (ISCC) ГК «Вілія» робить з 2012 року і вже має досвід торгівлі на вуглецевій біржі та успішно передає свої знання в управлінні вуглецевим слідом місцевим фермерам.