Багаті теж плачуть: як агрохолдинги виживають в умовах війни – Пропозиція

Наслідки повномасштабного вторгнення для сільського господарства – знищена техніка та будівлі, заміновані поля, подорожчання палива, добрив і ЗЗР, складнощі з логістикою – відчули на собі всі, від малих фермерів до агрохолдингів. Агрокомпанії вимушені активно шукати можливості для рефінансування своїх боргів – оформлення нового кредиту з метою погасити попередні кредити або випуски єврооблігацій.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Delo.ua.

Нещодавно один з найбільших аграрних холдингів України МХП уклав угоду про рефінансування своїх євробондів. Мова йде про випуск 2017 року на суму $500 млн з дохідністю купона 7,75% і строком погашення у травні 2024 року. Холдинг відкрив кредитну лінію на загальну суму до $400 млн з низкою міжнародних фінансових інститутів і установ, включаючи Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виділить чверть необхідної суми ($100 млн).

Ця новина є знаковою для українського АПК. З одного боку, вона свідчить про готовність іноземних фінустанов кредитувати великі українські агрохолдинги. З іншого, це чергове нагадування про велике кредитне навантаження, яке український АПК обслуговував до війни і по якому має зобов’язання перед інвесторами та кредиторами досі.

Деякі компанії домовляються з кредиторами про звільнення від погашення основної суми боргу по євробондам. Так, агрохолдинг «Кернел» на початку 2023 року погодив відстрочку по євробондам на $600 млн до кінця червня нинішнього року, хоча продовжив виплачувати відсотки.

Домовився про реструктуризацію умов кредитного договору і «Нібулон», продовживши 2 жовтня строки виплати кредиту, раніше залученого у OTP Bank.

Інші агрокомпанії випускають облігації для закупівлі техніки для проведення посівної або реконструкції тваринницьких потужностей. Так, 3 жовтня група компаній KSG Agro випустила облігації в доларі на $1,5 млн з купоном 7% і на строк в 1,5 роки, а також в гривні на 110 млн грн з купоном 25% на строк в 5 років.

Все це призводить до зростання боргового навантаження вітчизняного АПК.

«В країнах з розвинутою економікою допустиме співвідношення Net debt/EBITDA [боргове навантаження] може сягати 5 або більше, тоді як для українського агросектору цей показник складає 3», – пояснив голова департаменту стратегії лондонського фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук.

Згідно з даними зі звітів агрокомпаній, у компанії «Кернел» показник Net debt/EBITDA зріс з 0,9 у 2021 році до 6,8 у 2022 р. За перший квартал він складає 3. В МХП – з 1,9 у 2021 р. зріс до 3,2 у 2022 р., а за перше півріччя 2023 складає 2,3. Краща ситуація в «Астарта» –їхнє боргове навантаження практично не змінилось – у 2021 році показник складав 0,8, за 6 місяців 2023 року – 0,7.

Стрибок показника боргового навантаження в 2022 році для найбільших агрохолдингів пояснюється не збільшенням об’ємів запозичень, а різким зниженням прибутковості в агросекторі в перші місяці війни.

«Агробізнес вже розуміє, що рентабельності в секторі в 30-40% не буде, і що новий Toyota Land Cruiser 200 з виручки вже не купиш. Але він пристосовується навіть до умов нинішнього коливання цін на сільгосппродукцію та зовнішніх факторів, які унеможливлюють її реалізацію, як-от з зупинкою зернової угоди чи багатократним збільшенням логістичних витрат», – зазначає комерційний директор ATOM Finance Сергій Милько.


Джерело https://propozitsiya.com

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra