На Закарпатті варять сири та загортають у кропиву – як у давні часи – NEWFOOD
Засновниця сироварні Наталія Ковач свій перший сир – камамбер – зварила у звичайній каструлі. Але розуміла, що для цього процесу необхідно мати спеціальне обладнання, тому купила професійну сироварню на 42 літри.
«Коли розпакувала новий агрегат, то дивилася на нього, як на космічний корабель. Але допомогли розібратися цікавість та наполегливість», – говорить вона.
Власниця крафтового виробництва любить експериментувати. Говорить, що сир – нескінченність комбінацій. Щоб розширити свої знання, вона постійно навчається, а в середині серпня планує їхати на стажування у Норвегію.
«Мамин сир» вариться за багатьма технологіями. Камамбер – за французькою технологією. Дарвайка, витриманий у червоному вині «Ізабелла», — за італійським рецептом.
Є і британські сири, наприклад, ярг (Cornish Yarg). Це сир, який загортається у кропиву.
У давні часи, коли не існувало холодильників, кропива слугувала для кращого збереження сиру, м’яса та риби.
«Завдяки листю кропиви на сиру з’являється їстівний шар плісняви та унікальний відтінок смаку, який нагадує ліс. Ми дали йому нашу закарпатську назву — «вуйош», тому що ми «одягаємо» його кропиву, як наші горяни у цей вовняний верхній одяг», – ділиться Наталія Ковач.
До речі, сир, який раніше називали «російським», це насправді італійський тільзитер. «Він є у нашому магазині, тому що універсальний та впізнаваний, придатний і на сирну тарілку, і на піцу», – додала засновниця сироварні.