Експорт на колесах та відкриття нових ринків. Як працює борошномельно-круп’яний сектор у нових умовах
Українські борошномели та виробники круп почали освоювати та закріплюватися на нових ринках і збільшувати обсяги експорту. На цей рік мають оптимістичні плани, адже прогнозовано збираються експортувати до кінця року 150 тис. т борошна.
Про це розповів голова правління об’єднання «Укрхарчопром», директор спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час дискусії «Чи можливо відновити експорт під час війни?».
За його словами, війна внесла суттєві зміни в експорт борошномельно-круп’яної продукції та висівок. Раніше ця продукція вивозилася морем із основних баз відвантаження у Херсоні, Миколаєві, Одесі. Традиційними імпортерами українського борошна та круп були ОАЕ, Палестина, Сомалі, Ізраїль, висівок — Туреччина, куди їх прямувало 95% морським шляхом.
Суттєво змінилася географія, і сьогодні найбільшими імпортерами українського борошна є Молдова, Польща, Палестина, Румунія, Хорватія та Туреччина. Родіон Рибчинський пояснює це впровадженням безквотової торгівлі між Україною та ЄС.
Окрім борошна, до країн ЄС активно експортуються і крупи. За минулий рік було вивезено 68 тис. т круп, за 5 місяців 2023-го — 38 тис. т. Українська продукція переважно їде до країн, де знаходяться наші мігранти, — Польщі, Румунії, Німеччини, Іспанії, Португалії.
Родіон Рибчинський зазначає, що основний експорт борошномельно-круп’яної продукції здійснюється автомобільним транспортом і лише 15% — залізницею.
«Ми не користуємося Чорноморською зерновою ініціативою та дунайськими портами. Там оренда одного зернового складу на відстані від причальної стінки 5-10 км може коштувати $100 тис. на місяць. Тому логістика, яка пов’язана з роботою на Дунаї, з’їдає всі можливі заробітки», — пояснює експерт.
Логічно, що першими через західні кордони почали експортувати підприємства Західної України, навіть ті, які до війни не були присутніми на внутрішньому ринку. Потім підтягнулися традиційні експортери з центру та сходу.
«Але, звісно, є логістичні проблеми: незважаючи на електронну чергу, автомобілі з продукцією можуть стояти по 2-3 тижні. Коли Польща закрила в’їзд, ми втратили кілька досить суттєвих контрактів з польськими і румунськими торговельними мережами, оскільки постачання фасованої продукції до мереж пов’язане з наявністю певних обсягів на складі, які ми не могли забезпечити. Тож зараз працюємо більше з промисловими переробниками, і вже в Україні з’являються макаронні вироби з Польщі, вироблені з вітчизняного борошна», — розповідає Родіон Рибчинський.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua