Їзда на автомобілі без приладової панелі: чи можливий успішний агробізнес без використання метеостанцій та інших систем підтримки прийняття рішень? – EastFruit

Використання метеостанцій, датчиків і систем підтримки прийняття рішень багато в чому допоможе підприємцям, які займаються вирощуванням плодових і овочевих культур, отримати найкращі результати щодо врожайності та якості продукції за мінімального використання ресурсів, а також запобігти або зменшити шкоду від настання ризиків, пов’язаних, наприклад, із погодними умовами, поширенням хвороб і шкідників, нераціональним використанням виробничих ресурсів, а також із людським чинником, – впевнена міжнародний консультант Продовольчої й сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Ольга Лялюк.

За її словами, для досягнення максимальних показників за врожайністю та якістю обов’язково, щоб рослини на всіх стадіях вегетації якомога довше перебували в оптимальному діапазоні параметрів навколишнього середовища, і саме цьому сприяють сучасні технології.

“Якщо говорити про відкритий ґрунт, то якісь параметри навколишнього середовища ми в змозі лише виміряти, а на якісь можемо навіть впливати. Сила і напрямок вітру, інтенсивність опадів, температура повітря – на ці параметри суттєво впливати ми не можемо, але знаючи їхні прогнозні значення, ми можемо планувати й коригувати обробку та роботи загалом. Існують параметри, на які ми можемо не просто впливати, а практично повністю їх контролювати, підтримувати оптимальний для культури діапазон. Це, наприклад, вологість ґрунту, загальна кількість солей (EC). Сучасні системи допомагають виробнику визначатися з тим, коли та в якому обсязі поливати, і в режимі реального часу відстежувати, в яких шарах ґрунту перебувають поливна вода і фертигаційний розчин”, – заявила Ольга Лялюк під час виступу, який пролунав на Міжнародній конференції “HortiTech – новітні цифрові технології плодоовочевого бізнесу – можливості для Грузії”. в Тбілісі.

Вона зауважила, що впровадження подібних технологій дає змогу не тільки відстежувати, а й накопичувати дані щодо параметрів довкілля, і це допомагає в ухваленні оптимальних виробничих рішень.

Інформація подається мовою оригіналу

Ольга Лялюк розповіла про основні компоненти системи моніторингу та підтримки прийняття рішень.

“Такі системи складаються з декількох модулів. Це – апаратна частина, до якої входять метеостанції, датчики та пристрої передачі даних. Далі йде зберігання даних у центральній базі даних – це може бути серверне або хмарне зберігання, і, нарешті, програмна частина – це таке програмне забезпечення, яке аналізує дані з датчиків, опрацьовує їх і видає підказку – у вигляді рекомендацій або вказівки ймовірності настання ситуації з підвищеним ризиком. Як правило, фермер може отримувати такі рекомендації за допомогою веб-інтерфейсу ПЗ, SMS або e-mail-повідомлення”, – розповіла Ольга Лялюк.

Інформація подається мовою оригіналу

Як зазначила міжнародна консультантка FAO, існує величезна кількість компаній, які виробляють метеостанції та датчики, як правило, вони ж пропонують і ПЗ, що може допомогти фермеру порадами, вибір же конкретного обладнання, виробника має залежати від цілей і завдань, які ставить перед собою фермер, від наявності сервісної компанії з ремонту й обслуговування обладнання, важлива також наявність офіційного представника на території країни.

За словами Ольги Лялюк, більшість виробників пропонують 4 основні види метеостанцій залежно від комплектації. Це, по-перше – метеостанції початкового рівня, які включають, як правило, по одному датчику для вимірювання кількості опадів, температури повітря і ґрунту, відносної вологості та вологості листя. Перевага таких метеостанцій – це доступна ціна (близько $1300), недолік – неможливість додавання додаткових датчиків.

На відміну від вищевказаних, метеостанції високого рівня – неймовірно “гнучкі”: їх можна конфігурувати відповідно до потреб замовника. Відповідно, їхнім плюсом є можливість підключення різної кількості датчиків. Щодо мінусів, то це – висока вартість (від $5000 і вище), а також необхідність наявності в штаті компетентних співробітників або залучення сервісної компанії, яка б допомагала інтерпретувати одержувані дані та займалася агромоніторингом (а це – додаткові витрати).

Також існують віртуальні метеостанції – це коли клієнт обирає будь-яку точку на карті світу й отримує доступ до програми, що прогнозує параметри навколишнього середовища. Плюсом такої метеостанції є невисока вартість (річна підписка коштує лише близько $200), мінусом – те, що точність таких даних залежить від щільності фізичного розташування метеостанцій конкретного виробника, тобто, чим їх більше, тим точніший прогноз. Подібні метеостанції небажані в разі, якщо поле має особливий рельєф.

Четвертий вид – це вузькоспеціалізовані станції, найпоширенішою з яких є станція вимірювання параметрів ґрунту. Вона складається з компактних зондів із датчиками температури, вологості та ЕС. З її плюсів можна відзначити невеликі розміри та досить невисоку вартість (від $600 до $1200).

“Для невеликих виробників, які вирощують одну-дві культури та хочуть спробувати таку технологію, я б порадила встановити метеостанцію початкового рівня, для великих господарств із безліччю культур або з різним рельєфом ґрунту я б порекомендувала придбати одну метеостанцію високого рівня та кілька станцій вимірювання параметрів ґрунту”, – сказала консультантка FAO.

Інформація подається мовою оригіналу

За словами Ольги Лялюк, важливо також звернути увагу на програмне забезпечення, завдяки якому відбуваються збір, обчислення, аналіз і графічне представлення даних за вимірюваннями, зробленими датчиками в полі. Часто виробники надають можливість спробувати безкоштовну демонстраційну версію свого ПЗ – для того, щоб клієнт ознайомився з інтерфейсом і перевірив зручність використання. Як правило, безпосередній доступ до показань датчиків, до деяких аналітичних даних, таких як моніторинг погоди, надається за невелику плату або зовсім безкоштовний. Поряд з цим, необхідно оплачувати зберігання накопичених даних на серверах виробників. Щорічна плата за таку послугу, залежно від обсягу інформації та кількості датчиків, становить від $50 і вище. Також можуть бути платними додаткові модулі або функції, як-от використання мобільного застосунку, спеціалізованих діаграм або графіків.

Як підкреслила Ольга Лялюк, компанії-виробники систем часто також надають додаткові програмні продукти, так звані модулі, які, як правило, є платними. З них вона виділила, зокрема, модуль прогнозування погодних умов, що використовує незалежний зовнішній сервіс метеопрогнозування. Він відстежує поточні погодні умови, складає короткострокові (1-5 днів) і середньострокові (до 14 днів) прогнози погоди, а також зберігає метеорологічні дані на майбутнє. На основі накопичених даних, трендів температури й опадів проводиться розрахунок імовірності різних погодних явищ, особливо таких несприятливих, як сильні вітри, зливи, град, поворотні заморозки, екстремально високі або низькі температури.

Вкрай необхідним у господарстві консультант FAO вважає модуль поливу та фертигації, що дає змогу в режимі реального часу відстежувати зміни показників вологості, температури та ЕС ґрунту, які отримують як із кожного датчика, так і з усіх датчиків разом, а, отже, допомагає ухвалювати найефективніші рішення щодо управління зрошенням і фертигацією.

Ще одним корисним продуктом, за її словами, є модуль моніторингу захворювань і шкідників, здатний залежно від минулих і теперішніх параметрів довкілля будувати моделі поширення захворювань і зростання популяції шкідників. Такі модулі можуть видавати попередження фермеру про ймовірність виникнення перевищення порога економічної шкодочинності небезпечного патогена або шкідника.

“Використання метеостанцій, датчиків і систем підтримки прийняття рішень сприяє організації дистанційного моніторингу за станом насаджень, фіксуванню історії всіх процесів і погодних чинників, показників рослин у критичні фази їхнього розвитку, вибору оптимального режиму поливу, аргументованому плануванню всіх агротехнологічних операцій, підвищенню якості продукції, зниженню кількості некондиційної продукції, а також скороченню використання таких цінних ресурсів, як поливна вода (на 30-50 %), електроенергія на її виробництво і використання”, – зазначає І.А. Кузьменко. Приклади цього є у фермерських господарствах в Україні, зокрема, використання подібної системи під час вирощування суниці садової призвело до істотного скорочення витрат на ресурси – на $1000 у розрахунку на 1 га на рік. Також можна знизити втрати врожаю внаслідок виключення людського фактора й отримання можливості швидкого реагування на погодні умови”, – розповіла вона.

Інформація подається мовою оригіналу

Поряд із безліччю переваг систем підтримки ухвалення рішень Ольга Лялюк перерахувала і пов’язані з ними виклики. Це, зокрема, те, що ці системи – відносно нові та досить складні, практично немає вітчизняних виробників обладнання та модулів для підтримки прийняття рішень у плодоовочевій галузі (якщо вони і є, їхні програмні продукти більше орієнтовані на зернові й олійні культури), бракує фахівців, яких можна було б навчити розуміти й інтерпретувати одержувані дані. Ще один виклик – необхідність інсталяції обладнання та калібрування датчиків на конкретній площі. Також слід врахувати, що всі датчики мають обмежений термін експлуатації: деякі можуть працювати впродовж 10 років, а інші й зовсім – лише 2 роки.

Підбиваючи підсумки, Ольга Лялюк зауважила, що в сучасних реаліях вирощування плодових і овочевих культур без використання даних з метеостанцій, датчиків і систем допомоги ухвалення рішень “можна порівняти з їздою на автомобілі без приладової панелі та GPS-навігації”.