Названо 5 діючих речовин гербіцидів для захисту сої з тривалим періодом розпаду – SuperAgronom
Для захисту сої від бур’янів аграрії використовують п’ять основних діючих речовин гербіцидів, на які варто звернути увагу, щоб запобігти їхній післядії.
Про це йдеться у матеріалі SuperAgronom.com — «Гербіцидний захист сої і кукурудзи: період розпаду діючих речовин та як запобігти перенесенню».
Зокрема, це гербіциди на основі діючої речовини фомесафен (прим. ред. — нині заборонений в Україні та ЄС), які застосовували для боротьби з бур’янами на сої. Вони мають тривалий період напіврозпаду. Це значить, що після застосування таких гербіцидів сівбу дрібнонасінних бобових, конюшини і капустяних культур (редиски, капусти, ріпаку) можна проводити не раніше, ніж через 18 місяців, вівса — через 4-18 місяців, жита, пшениці, ячменю — через 4-11 місяців. Механізм дії — інгібітор протопорфіриноген оксидази PPO (викликає реактивний кисень).
Крім того:
- Імазетапір характеризується таким же довгим періодом напіврозпаду з обмеженням сівби на 18-місячний термін для капустяних, вівса, сорго суданського, бобових і конюшини (4-18 місяців), а також жита, ячменю, пшениці до 4-11 місяців. Механізм дії — інгібітор ацетолактат синтази ALS. Сприятливі до перенесення імазетапіру ґрунти з низьким рН.
- Піроксасульфон має обмеження на сівбу 18 місяців для капустяних культур (редиски, капусти, ріпаку), 10-12 місяців для конюшини, бобових, вівса та 4 місяці для жита та пшениці. Механізм дії — пригнічення довголанцюгових жирних кислот (VLCFA) у сходів.
- Гербіциди з хімічною речовиною ацетохлор мають обмеження на вирощування бобових культур і конюшини 9-18 місяців і 4 місяці для більшості злакових (вівса, жита, пшениці). Окремі формули препаратів, що містять ацетохлор, мають вдвічі довші обмеження щодо сівби культур.
- Гербіциди з сульфентразоном у складі мають обмеження щодо сівби капустяних, вівса, конюшини і бобових культур до 18 місяців (12-18 місяців), злакових — 4 місяці.
Варто зазначити, окремі препарати для сої містять 2-3 діючих речовини, які мають довгий період розпаду, що посилює обмеження термінів сівби. Деякі з них (прим. ред. — призначені для сої) можуть нашкодити пшениці.