Скельний горіх менше пошкоджується пізніми весняними приморозками – AgroTimes

Завдяки тому, що вегетація цього горіха починається пізніше, ніж в інших видів, скельний горіх менше пошкоджується пізніми весняними приморозками.

Про це повідомляється у статті Олександра Яхимовича, вченого з Харківщини в журналі «Садівництво по-українськи».

Горіх скельний росте деревом заввишки до 15–20 м і діаметром стовбура до 80 cм. У природних умовах зростає в Північній Америці на вапнякових ґрунтах у глибоких ущелинах у південній частині Скелястих гір. Підіймається в гори на висоту до 1,5–2,8 тис. метрів. Хімічний склад та корисні властивості подібні до горіха чорного.

«Вегетація починається пізніше інших видів роду Juglans у середині травня, цвіте у кінці травня, – зауважує автор. – Тому він менше пошкоджується пізніми весняними приморозками. Однак восени горіх скельний пізніше інших видів горіхів закінчує вегетацію».

В ареалі природного поширення має велике розмаїття форм. Крупноплідну форму горіха скельного деякі дослідники виділяють як окремий вид — горіх великий.

Плоди у гронах до восьми штук достигають у жовтні й опадають після листопаду. Перші плоди з’являються у віці 10–12 років. Плоди дрібні, округлі, гладкі, дрібні жолобчасті, 2 см у діаметрі, середня маса — 5–6 г. Шкаралупа дуже тверда і товста. Невелике ядро становить до 9–10% маси ендокарпію, містить до 64% олії. Довговічність дерев у природних умовах — 200 років.

«Однак  в Україні часто підмерзає у сурові зими. Тому довговічність і розміри дерев значно менші, ніж на батьківщині», – зауважується у статті.

Додається, що через недостатню зимостійкість цей вид перспективний для озеленення у Правобережній Україні та Степу.