Як карти врожайності знижують ефективність диференційованого внесення – AgroTimes

Картографування врожайності під час збирання є сумарним результатом усіх операцій упродовж сезону, який містить не лише родючість ґрунту, а й інші показники. Тому дані не завжди корелюють з умістом основних елементів живлення в ґрунті й сітками відбору для диференційованого внесення. Крім того, існує проблема коректності датчиків і їх калібрування під час картографування.

Про це розповідає д-р біол. наук Сергій Хаблак, пише журнал The Ukrainian Farmer

Датчики потрібно калібрувати з урахуванням параметрів кожного поля та стану культури (вологості, засміченості, густоти). Інакше передача неточної інформації перекреслить увесь подальший аналіз.

«Більше з тим, будь-який датчик, навіть якщо його налаштовано й відкалібровано, завжди вимірює параметри з похибкою. Це призводить до того, що часом залежно від величини похибки потрібно вводити поправкові коефіцієнти на цю похибку вимірювання, інакше нічого не зійдеться у вимірах. Наприклад, GPS трекери визначають місце розташування автомобіля з точністю від  2 до 10 м. Вищу точність здатні забезпечити сільськогосподарські навігатори: не більше як 1 м по розташуванню, а за обробки поля похибка може бути приблизно 15-20 см щодо одного проходу до іншого», – відзначає Сергій Хаблак.

За його словами, найбільшу максимальну точність (2-5 см) забезпечують двочастотні приймачі або власні базові RTK-станції. Похибка зчитування даних витрати пального з бортової CAN шини автомобіля або трактора становить близько 5-10%, а з місткісних датчиків рівня пального, що встановлюють у баки, – 3-5%.

Нагадаємо, українським аграріям пропонують безкоштовний доступ до RTK-сигналу.

Раніше ми повідомляли, як точність RTK-сигналу впливає на врожайність.