Яка державна підтримка для молочників існує у світі – Infagro

Державна підтримка у молочній галузі відіграє роль одного з ключових драйверів розвитку сектора у всьому світі.  При цьому вона може мати різноспрямований характер, і у разі одних країн підтримувати інвесторів та залучати нових учасників, а в інших – обмежувати зростання виробництва. 

Матеріал про те, які заходи підтримки діють на ключових іноземних ринках, опублікував портал Milknews.

Як може підтримати держава

Майже у всьому світі держава безпосередньо бере участь у регулюванні молочного ринку та надає ту чи іншу підтримку аграріям.  Як правило, основні інструменти держпідтримки спрямовані або на регулювання цін та обсягів запасів, або на підтримку виробників та стимулювання виробництва за рахунок прямих чи непрямих інструментів.

На розвинених ринках, таких як США, Євросоюз, Канада, де спостерігається ситуація надвиробництва, більшість заходів спрямовано на обмеження обсягів виробництва.  У такий спосіб уряди намагаються зберегти прибутковість поточних учасників та створити обмеження для входу нових гравців.  На ринках, таких як Росія, Бразилія, Білорусь, основний пакет заходів покликаний стимулювати виробництво.

Яка державна підтримка для молочників існує у світі

Ринкове та цінове регулювання досягається за рахунок товарних інтервенцій, імпортних мит та квот, а також субсидування експорту.  Належний рівень маржинальності також підтримують квоти на виробництво та контроль ринкових цін.  Пряма підтримка виробників полягає у субсидіях відсоткових ставок та виплат за кг реалізованої продукції, компенсації операційних та інвестиційних витрат.

В умовах надвиробництва окремі держави платять виробникам за скорочення обсягів при зниженні ринкових цін.  Крім того, до заходів прямої підтримки відносяться непов’язані виплати, наприклад, на 1 га с/г землі.

Крім прямих заходів, існують і непрямі інструменти — податкові пільги, підтримка з боку держави щодо підготовки кадрів чи отримання земель у користування.  Сюди ж відноситься підтримка племінного тваринництва та заходи щодо стимулювання споживчого попиту.

Підтримка виробників у країнах здійснюється в основному за рахунок підтримки високих цін.  Крім цього, у Китаї діють імпортні мита для окремих країн, передбачені податкові пільги для місцевих виробників, а також виділяються державні інвестиції на закупівлю худоби та обладнання та знижено мито на імпорт технологій.  У Бразилії діє підтримка сімейних ферм та субсидування відсоткових ставок за кредитами.  У Білорусі передбачено компенсацію інвестиційних витрат аж до 100%, а також діє заборона на експорт сировини.

Підтримка на найбільших ринках

США

З 2018 року для виробників у США діють виплати у зв’язку із втратами прибутку Dairy Margin Coverage (DMC).  DMC є страховим захистом для виробників у випадку, якщо різниця між ціною на молоко і собівартістю падає нижче за певну суму в доларах (зараз $9,50 за фунт), яку вибрав виробник.  За участь у програмі необхідно сплатити адміністративний внесок у розмірі $100.  Виробник вибирає рівень покриття в діапазоні від $4 до $9,50 за фунт з кроком $0,50 і відсоток покриття в діапазоні від 5 до 95% вироблених обсягів.  Аграрії можуть зафіксувати рівень покриття на наступні два роки із 25% знижкою на внесок.

У 2021 році з 25 тис. ферм, що підпадають під умови програми, у DMC брало участь 75%, що покрило понад 173 млрд фунтів молока.  Загальна сума виплат за 2021 рік перевищила $1,91 млрд. або в середньому $63 тис. на ферму.

Крім цього, на американському ринку передбачені заходи щодо підтримки цін, у тому числі через держрегулювання цін, видачу спеціальних кредитів, проведення інтервенцій, встановлення тарифних квот.  Держзакупівлі біржових товарів, у тому числі сиру, сухого молока та вершкового масла, покликані прибрати певний обсяг із ринку для регулювання цін на ньому.

Крім того, на молочну категорію діють так звані “супертарифи” для обмеження імпорту та захисту місцевих виробників.  На відміну від інших товарних груп, де тарифи відносно низькі, на молочні продукти імпортне мито становлять понад 100%.  Аналогічні правила діють для таких категорій, як арахіс, яловичина, цукор та бавовна.

Євросоюз

Аграрії Євросоюзу мають можливість отримувати прямі виплати задля підтримки прибутковості з 2005 року.  Щороку фермери повинні подавати заяву на отримання цієї допомоги.  Правила, що регулюють підтримку доходів, встановлюються на рівні ЄС, але кожна країна реалізує її на місцях та має право адаптувати виплати відповідно до національних умов.

Усі виплати від країни до країни намагаються наблизити до середніх значень щодо ЄС.  Тобто, якщо в країні середня виплата на 90% нижча за середню по ЄС, вона збільшується на третину різниці між їхньою поточною ставкою та 90% від середньої по ЄС.  У країнах, де виплата вища за середній за ЄС, суми коригуються у бік зменшення.  Виплати становитимуть не менше 200 євро/га у 2022 році та збільшаться до 215 євро/га у 2027 році.  На виплати на всі галузі сільського господарства з 2021 до 2027 року передбачено 387 млрд євро.

Молоді фермери (до 40 років) можуть отримати додатково 25% виплат на гектар у перші п’ять років практики.  Малі форми господарювання можуть також розраховувати на додаткову виплату 1250 євро на ферму за умови дотримання набору екологічних практик.

У 2021 році загальний бюджет ЄС склав 168,5 млрд. євро, їз яких на підтримку сільського господарства пішло 33% або 55 млрд. євро.  Прямі виплати становили 41 млрд.

В рамках Загальної сільськогосподарської політики CAP на ринку проводяться інтервенції, коли ціни на певні біржові категорії ризикують впасти нижче за встановлені мінімальні показники.  Вилучена з ринку продукція тимчасово зберігається на складах.  Для участі в інтервенціях продукція має відповідати певним критеріям якості.

Як і в США, у Європі передбачено імпортне мито, на більш ніж 30% усієї сільськогосподарської продукції тарифи перевищують 100%.

Нова Зеландія

Нова Зеландія є унікальним прикладом і єдиною розвиненою країною, де виробники сільгосппродукції не отримують субсидії, податкових пільг або цінової підтримки з 1980-х років.  При цьому уряд Нової Зеландії з 2017 року відновив інвестиції в інфраструктуру, яка має підтримувати розвиток сільського господарства.  Щоб залишатися конкурентоспроможними на ринках США та Європи, новозеландським фермерам потрібно підтримувати високий рівень ефективності та таким чином забезпечувати високу прибутковість сектору, вважають в уряді країни.

Канада

Історично у Канаді, як і у Новій Зеландії, були передбачені прямі виплати виробникам молока, але діяла система управління виробництва через квоти.  Кожна провінція отримує квоту на виробництво, яка дозволяє задовольнити внутрішній попит та зберегти прибутковість сектора.  Провінція, своєю чергою, розподіляє квоти між індивідуальними виробниками.  Також у Канаді діють квоти на імпорт молочної категорії.

2020 року уряд країни розглянув пакет заходів, що передбачає прямі виплати виробникам на найближчі 8 років.  Відповідно до квоти аграрії отримуватимуть держпідтримку.  Усього бюджет виплат становитиме $1,75 млрд. Так, власник ферми на 80 корів має право претендувати на виплату у розмірі $38 тис. на рік.

milknews.ru, Наталія Антонова


Джерело http://infagro.com.ua

Відповісти

Ваш email не публікується