Нішеві олії: гарбузова, гірчична чи лляна? – Agravery

Якщо всього п’ять років тому на українському ринку було менше десятка виробників нішевих олій, то тепер за спостереженнями ТОВ «Інтерлінк» їх нараховується вже декілька десятків, в основному малої та середньої потужності. На експорт працює до п’яти компаній. Нішевими оліями займається максимум 5−10% учасників ринку.

В ТОВ «Інтерлінк» виробляють гірчичну олію і на фоні подорожчання традиційної соняшникової помічають зростання зацікавленості покупців до нішевих пропозицій. Як зазначають в компанії, виробництво олій з нетрадиційної сировини дійсно буде розвиватися активніше. Але цьому тренду заважає слабкий збут продукції в Україні, оскільки промислові споживачі в ній мало зацікавлені. В основному нішеві олії знаходяться у фокусі уваги рітейлу і покупців, які піклуються про своє здоров’я.

Найперспективніші – олії холодного віджиму

«Краще нішеві олії називати оліями холодного віджиму, — вважає Олена Орлюк, власниця компанії „Oilextra“, де виробляють тринадцять видів олій з нетрадиційної сировини. — Є різні способи створення цього продукту. Наприклад, завдяки дубовому пресу можна зробити олію сиродавлену. У нас є прес з нержавіючої сталі, з-під якого олія витікає повністю холодною. Коли готуємо кунжутну олію — підігріваємо її. Вона дуже ароматна, добре підходить для салатів, її люблять замовляти ресторани. За нашими спостереженнями, зігрівання на якісні характеристики олії не впливає. Але, звичайно, найкорисніша олія — тільки холодного віджиму. Ця технологія дозволяє максимально зберегти в продукті корисні речовини».

Олена Орлюк, власниця компанії „Oilextra“. фото: facebook Олени Орлюк

Олена Орлюк наголошує, що працює тільки на український ринок, оскільки хоче розвивати бізнес саме в Україні і бажає довести співвітчизникам, що з української сировини можна робити дуже якісні олії, кожна з яких є унікальною за своїм складом.

Вирощене на рідній землі – генетично більш придатне для засвоєння організмом. Тому гарбузова олія чи лляна можуть бути кориснішими для українців ніж оливкова. Цікавий нюанс: гарбузи які ростуть в Україні і, наприклад, в країнах Балтії – це різні види, для їх вирощування потрібні різні сорти насіння, отже і олії з них будуть іншими.

«Ми бачимо, що попит на олії холодного віджиму зростає – люди більш обізнані і розуміють, наприклад, що олія з гарбуза, в якій багато цинку та калію, корисніша за оливкову, — розповідає Олена Орлюк. — Але треба враховувати, що є виробники, які розбавляють оливкову олію більш дешевим замінником — соняшниковою олією. Продукт можна перевірити в лабораторії, але споживачі це роблять дуже рідко».

Щоб придбати максимально корисну олію, варто уважно читати склад продукту на етикетці, тому що олія може бути холодного віджиму, але неконцентрована. Наприклад, виробники можуть змішати гарбузяну олією з соняшниковою або з розторопшевою. Або міксують олію холодного віджиму з рафінованою.

фото: @oilextraa

Чим відрізняється продукція від малих та великих виробників

«Найбільшою популярністю серед покупців торгової мережі „METRO“ користуються оливкова олія, лляна, горіхова, кокосова, а також олія авокадо, — розповіла виданню Agravery.com Анастасія Герасименко, менеджер із розвитку категорії „Бакалія“ компанії „METRO Cash & Carry Ukraine Ltd“. — Здебільшого на наших полицях представлені олії закордонного виробництва — насамперед оливкова, кокосова та авокадова. Українського виробництва — олія лляна, горіхова, гарбузова і т.д. Зараз ми спостерігаємо зростання продажів оливкової олїї, але це відбувається не через подорожчання соняшникової олії, а здебільшого завдяки розвитку культури споживання олій».

Найбільш популярною в Україні вважається лляна олія холодного віджиму — так було завжди. Але термін її споживання дуже короткий — до шести місяців з моменту виробництва. Після відкриття пляшки бажано вжити продукт протягом 3−4 тижнів, оскільки лляна олія окислюється і починає гірчити.

Особливо швидко лляна олія прогоркає у спеку. Тому її варто робити в невеликих кількостях і продавати під замовлення. А взагалі літо для виготовлення олій — не сезон. Найдоцільніше робити олії з вересня по кінець березня — в цей час ці продукти найзатребуваніші, оскільки рослинними оліями заміняють нестачу вітамінів.

На маленьких виробництвах олію виготовляють раз на тиждень: зробили, відстояли, розфасували і продали максимально свіжою. Великі виробництва, чия продукція реалізується в супермаркетах, фізично не можуть запропонувати споживачам тижневу олію — такий продукт не продається в короткі терміни. Якщо використовувати нішеві олії в лікувальних цілях, на це треба звертати увагу.

«У нашій крамниці високим попитом користується не тільки гарбузова олія, набирає популярності олія чорного кмину. З початку пандемії цей продукт стали дуже цінувати за сильні іммуностимулюючі властивості, — розповідає Олена Орлюк. — Ми почали виготовляти олію чорного кмину самостійно — замовляємо сировину в Індії або Сирії, віджимаємо і отримуємо максимально свіжий продукт».

Україна може постачати не сировину, а готову нішеву олію

Як зауважує Руслан Мох, генеральний директор компанії «Richoil», що займається виробництвом і гуртовими продажами
дев’яти нішевих олій, найбільш затребувані на ринку — лляна, конопляна, кунжутна та гарбузова. Зацікавленість цією продукцією зумовлена не тільки подорожчанням соняшникової олії, але і наявним трендом до розширення лінійки натуральних та корисних продуктів.

«Споживання нішевих олій поки що є значно нижчим в Україні у порівнянні з європейськими країнами, які значною мірою формують тенденції споживацького попиту в нашій країні в коротко- та довгостроковій перспективі. Однозначно, що популярність та обсяги споживання олій з нестандартної сировини будуть лише збільшуватись», — пояснює Руслан Мох.

Руслан Мох, генеральний директор компанії «Richoil». фото: facebook Руслана Моха

На сьогоднішній день компанія експортує свої нішеві олії в понад двадцять країн світу (в європейські країни, США, Канаду, Австралію, Південну Корею). Зараз «Richoil» активно освоює ринок Близького Сходу, де вбачає хороший потенціал для продажів своєї продукції. За спостереженнями керівника компанії, поки що Україна на міжнародних ринках має сформовану репутацію постачальника сировини, а не готових продуктів. Тому «Richoil» отримує велику кількість запитів щодо експорту сировини для подальшої переробки, а не готового продукту. Доводиться змінювати цей стереотип і пропонувати закордонним партнерам готові високоякісні продукти.

«Зараз ми акцентуємось на розробці лінійки органічних олій та ароматизованих олійних заправок, — розповідає Руслан Мох. — В світі при виробництві олій холодного віджиму основний акцент робиться на постійному підвищенні якості продукту. В провідних країнах світу постійно розширюється перелік вимог щодо якісних показників олій. Це заохочує нас інвестувати кошти в розвиток власної лабораторії. Однак відсутність стабільного контролю якості харчових продуктів в Україні не стимулює інших учасників ринку розвиватись в цьому напрямку. Таким чином, ми не вбачаємо перспектив розвитку технологій на національному ринку у найближчий час».

Компанія «Richoil» часто стикається з ситуаціями, коли недобросовісні конкуренти значно занижують вартість продукції – виробляючи неякісні, а подекуди і небезпечні для здоров’я олії.

Більш ефективно працювати заважають і постійні зміни правил ведення бізнесу в державі, які не дають можливості вибудувати ефективну довгострокову стратегію: зміна правил оподаткування (чого лише вартувало тимчасове коригування розміру ПДВ для українських аграріїв!), коливання курсу іноземних валют (компанія «Richoil» здійснює як імпорт пакувальних матеріалів, так і експорт готової продукції).

Ціна олії залежить від вартості насіння

Нішеві олії значно дорожче традиційних. Їх ціна в першу чергу залежить від складу олії і вартості насіння. У кожної олійної культури — свій відсоток жирності насіння і це має значення при формуванні ціни.

«На насіння ціна дуже різна. Наприклад, рік тому якісне насіння гарбуза коштувало приблизно 80 грн/кг, зараз — більше 100 грн/кг. Насіння рижію — від 25 до 35 грн за кг, — розповідає Олена Орлюк. — Яку олію робити вигідніше? Складно сказати. Соняшникову — точно не вигідно, бо її багато. Цей продукт — рентабельний для великих підприємств».

На ціну нішевої олії також впливає вартість тари, друк етикеток. Компанія «Oilextra» використовує дорогі пляшки з дозатором. Як каже Олена Орлюк, в Україні є проблеми з тарою для олії з темного скла. Українські склозаводи, на жаль, заангажовані на випуск тари для горілчаних напоїв. Тому доводиться замовляти пляшки та кришки за кордоном, що обходиться вдвічі дорожче. Олійної тари українського виробництва дуже мало і вона не естетична, пляшки доводиться закручувати горілчаними кришками.

фото: @oilextraa

«У нас невелике виробництво — ми працюємо удвох з чоловіком, максимально контролюємо весь процес виготовлення олій: від закупівлі сировини до закручування кришок, — пояснює Олена Орлюк. — Є свої складнощі. Зокрема, в пандемію стабільні поставки сировини з-за кордону ускладнені. Нас турбують нестабільні продажі, але податки треба платити регулярно. Чи буде стрімко розвиватися сектор нішевих олій? У виграші будуть ті виробники, які вкладатимуть кошти в рекламу, в розвиток підприємства, в найбільш швидку доставку товарів».

Як зазначають в ТОВ «Інтерлінк», розпочинати виробництво нішевих

олій варто зі стартової суми у 200 тисяч гривень. А найкраща перспектива для експорту українських нішевих олій — у лляної олії, але її виробництво зможе потягнути тільки потужне підприємство.

Чим варто замінити соняшникову олію?

Чи зможе в майбутньому якась з нішевих олій замінити традиційну соняшникову для термічної обробки продуктів?

«На соняшниковій олії холодного віджиму смажити категорично не можна, тому що в ній багато ненасичених жирних кислот — вона димить, горить, виділяє канцерогени. Також не можна смажити і на інших оліях холодного віджиму — їх використовують для готових страв, — пояснює Олена Орлюк. — Дозволяється готувати на кокосовій та авокадовій олії, але вони занадто дорогі для смаження. На олії гірчиці можна тушкувати, запікати продукти на повільному вогні».

«З огляду на широке застосування соняшникової олії для смаження та приготування страв при високих температурах, нішеві олії холодного віджиму не зможуть замінити соняшникову, зважаючи на різні технології виробництва та властивості олій, — пояснює Руслан Мох. —  Однак при використанні олій холодного віджиму як основи для салатів, маринадів для м’яса та риби, як компонентів соусів чи заправки для каш та супів, кожна нішева олія є не лише смачною для експорту, але й кориснішою альтернативою соняшниковій олії».

фото: facebook @RichOilua 

На думку керівництва ТОВ «Інтерлінк» соняшникову олію в змозі підмінити гірчична. Важливий нюанс: цей продукт зберігається довше інших рослинних аналогів (вісім місяців — для рафінованої олії) і не втрачає свої характеристики при високих температурах. Наприклад, в Індії гірчична олія заміщає всі види олій.

Цікаво, що в Південній Азії та Північній Африці серйозна альтернатива рослинним оліям — масло гхі. Це топлене вершкове масло широко використовується для термічної обробки продуктів. А в Європі більшість європейців готують на смальці, який в Україні має репутацію нездорової їжі, але на цьому продукті смажити корисніше, ніж на соняшниковій рафінованій олії – так кажуть вчені.


Джерело https://agravery.com

Відповісти

Ваш email не публікується