Аграріям України розповіли про перспективність сухого землеробства — SuperAgronom.com

Австралійські аграрії змогли успішно впровадити сухе землеробство. За його допомогою вони за добу збирають по 10-50 тонн води на 1 га. Зміна клімату робить цю технологію все більш привабливішою і для українських сільгоспвиробників.

Про це йдеться у матеріалі «Сухе землеробство як інструмент адаптації до змін клімату».

За словами фахівця, аграрії Австралії за рік отримують усього 100-130 мм опадів, проте мають досить розвинене рослинництво.

 

«Як працюють австралійці? Найголовніше — це їхня сівалка, де кожна секція — це окремий паралелограм. Основне опорне колесо з дисковим ножем, завдання якого — розрізати пожнивні рештки, а далі вже працює вузький анкерний сошник. Він може опускатися на глибину до 20 см. Завдання сошника — знайти вологу, буде вона на 5-7 см, чи навіть на 20 см. Прорізається борозна на глибину розташування вологи, кладеться насінина і на неї нагортається буквально 2-3 см землі згори, не більше», — розповідає Калин Цуркан, доктор сільськогосподарських наук.

 

Тобто насіння перебуває в такій своєрідній канаві, пояснює спеціаліст. За рахунок цього вдається зловити точку роси, тобто точку, де волога переходить із пароподібного стану в рідкий.

 

«Відбувається так звана атмосферна іригація. Відомо, що в жаркому кліматі повітря насичено пароподібною вологою, в нічні часи за рахунок навіть незначного перепаду температури, волога осаджується в вигляді роси. За добу на 1 га надходить з повітря від 10 до 50 тонн води. Саме завдяки цьому австралійці, маючи своїх 130 мм опадів, узагалі можуть щось вирощувати», — підкреслив пан Цуркан.

 

Що спекотніше, каже він, то більше пароподібної води, тож головне завдання сухого землеробства — осадити цю воду, зробити її придатною для використання рослинами. Тому, зокрема, австралійські аграрії ведуть боротьбу за збереження усієї маси рослинних решток на полях.

 

«Фахівці із захисту рослин стверджують, що під щільним рослинним покривом на полі може розвиватися патогенна флора, яка буде потім уражувати культури на цих площах. Тут є рішення — сінтрофні асоціації мікроорганізмів. Тобто ми повертаємося до біологізації ґрунту, яка нам необхідна та до якої ми усі рано чи пізно прийдемо. Щоправда, мені здається, що люди всерйоз візьмуться за це питання, коли проблема родючості ґрунтів стане надзвичайно гострою», — підсумував Калин Петрович.

 

Пожнивні залишки на поверхні поля, що залишилися після попереднього збору врожаю, формують мульчу, яка, розкладаючись, повертає в ґрунт важливі поживні речовини. Ці рослинні залишки захищають ґрунт від вітру, тим самим запобігаючи вітровій ерозії. Також вони захищають і від водної ерозії, сповільнюючи швидкість стоку води після дощу і запобігаючи вимиванню і виносу поверхневого родючого шару ґрунту.

Зараз сільське господарство у світі переживає великі зміни. На додаток до тенденцій посилення механізації, наслідків кліматичних змін та впровадження нових технологій, зростає визнання необхідності ведення більш стійкого сільського господарства для захисту природно-ресурсної бази.


Джерело https://superagronom.com

Відповісти

Ваш email не публікується