Незахищені поросята найчастіше інфікуються ротавірусом у віці 7-14 днів – AgroTimes

Одним із найпоширеніших захворювань тонкої кишки свиней є ротавірусний ентерит. Ця хвороба може виникати у всіх категорій, проте найсерйозніший перебіг спостерігається у поросят-сисунів або відлучених поросят, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Збудником ротавірусного ентериту є ротавірус (рід Reoviridae), який може мати надзвичайно різну видову специфіку. За допомогою імунофлюоресценції або тесту ELISA ротавіруси можна розділити на сім груп (A-G), що відрізняються за антигенами. У поросят найчастіше виокремлюють ротавіруси груп A, B, C та E.

Ротавіруси складно культивувати на тканинних культурах, вони надзвичайно стійкі до впливу довкілля та більшості звичайних засобів дезінфекції.

Ротавіруси вирізняються стабільністю і за рН 3-9 та температури близько +20 °С виживають у фекаліях до дев’яти місяців, у порожніх сараях – до трьох місяців. Цим зумовлене їхнє тривале виживання поза організмом господаря та небезпека виникнення у свиней діареї ротавірусної етіології протягом року з ускладненим усуненням інфекції.

Тому можна припустити, що ротавіруси постійно циркулюють серед свиней. У господарствах з ензоотичним перебігом свині захищені від гомологічної серогрупи. Поросята в цих господарствах можуть отримати антитіла через молозиво, яке захищає їх до віку 3-5 тижнів.

Від дорослих свиней загалом вірус не передається, але свиноматки перед опоросом часто починають виділяти вірус із фекаліями, що є серйозним джерелом інфекції для поросят. Незахищені поросята найчастіше інфікуються у віці 7-14 днів.

Як повідомлялося, після відлучення імунна система поросят привчається розрізняти справжні загрози.

Довідка

Ротавірусний ентерит поросят – висококонтагіозна хвороба, що характеризується симптомами гострого ентериту, діареєю та дегідратацією організму.