Екскурсії на пасіку – новий додатковий заробіток українських бджолярів – Seeds
За кордоном екскурсії на пасіку стали доволі популярним і навіть прибутковим видом діяльності. Іноді бджолярі заробляють на екскурсійних візитах навіть більше, ніж продаючи сам мед. Однак в Україні таких людей зовсім небагато, пише SEEDS.
Про це розповів Володимир Коцюк, декан гуманітарно-економічного факультету Хмельницького інституту МАУП, кандидат історичних наук, власник сімейної пасіки, пасічник в третьому поколінні під час вебінару «Особливості організації сільського зеленого туризму на прикладі бджільництва» від CowBoyky: Український Дикий Захід.
«В Україні більше 400 тисяч пасічників. Начебто це і велика кількість людей, але більшість із них свою діяльність зводять до елементарного – виробництва меду. Приблизно 95% всіх пасічників займається винятково цим видом діяльності.
Приблизно 2-3% від цих людей займається видобування іншої продукції бджільництва: перга, квітковий пилок, маточне молочко і т.д. Робити можна багато чого, головна мета – кому реалізувати цю продукцію», – зазначає пасічник.
«В цьому стоїть велике питання, пов’язане з реалізацією продукції бджільництва. На жаль, оптові ціни на продукцію сьогодні в нас є досить мізерними. Якщо брати ті самі меди, то закупівельна ціна за кілограм в районі 1-1,5 долари і то його ніхто не хоча брати.
Я свого часу задумався, а чи можна отримати додатковий прибуток з діяльності самих бджіл, з проведення екскурсій на пасіку і т.д. Я зважував за і проти, але все ж таки вирішив, що екскурсійна діяльність на пасіці дає дуже великий позитив», – розповідає Володимир Коцюк.
За кордоном екскурсії на пасіку стали доволі популярним і навіть прибутковим видом діяльності. Іноді власники пасіки на екскурсійних візитах заробляють навіть більше, ніж на самих продуктах бджільництва та меді. Однак в Україні таких людей зовсім мало.
«Пасічників, які б проводили екскурсії по Україні, їх, напевно, можна порахувати сотнями з усіх 400 тисяч. Чому ж люди не хочуть займатися цією діяльністю? На свій розсуд я окреслив кілька «за» і «проти» цієї діяльності (екскурсії до бджіл – ред.).
Проти: найперше – відсутність бажання. Друге – не має хисту. Не кожна людина може розповідати, хоча вона може бути ідеальним пасічником.
Наступне – брак часу. Він відкидає тих людей, які б хотіли цим займатися. Далі – відсутність досвіду у даній діяльності.
Саме головне – це бажання і бачення концепції, як це все має розвиватиметься. Це не аксіома. Сюди можна додавати і багато інших позицій», – переконаний бджоляр.
«Плюси такої діяльності – додатковий заробіток у поєднанні з основним видом діяльності. Це додаткова клієнтська база. І найголовніше – можливість реалізувати продукцію домогосподарств пасічників у роздріб.
Сьогодні туризм знаходиться у занепаді особливо з подіями, які відбуваються з ковідом. Але є туристичні фірми, які шукають нові локації і цікавинки для того, щоб надати своїм екскурсантам нову інформацію», – каже Володимир Коцюк.
Однак одного бажання, за його словами, мало – потрібно підготувати місцину для проведення самих екскурсій, довести до ладу домогосподарство.
«Надумав я років 5 тому займатися цією діяльністю. Основна проблема, яка стала переді мною – де зустріти гостей. Комфорт і тепло – це умови, які ми повинні дати туристу», – розповідає пасічник, додаючи, що екскурсії на пасіку проводяться не тільки в теплу пору року, іноді їх організовують навіть тоді, коли сніг лежить.