Кількість корів у селах суттєво знизилась – тримати їх просто невигідно – Seeds

Упродовж останніх років кількість корів у селах суттєво знизилась – тримати їх просто невигідно. Витрати на господарство перевищують заробіток. Дотацій від держави – жодних, та й землі для випасу поголів’я у селі не дають.

«Дотацію я отримувала ще у 2018-2019 роках. Мені ніхто тепер не дзвонить, вже два роки не получаю нічого. Друга проблема – збут. Молоковози не приймають, бо їм невигідно. То молоко здавати їздимо на фермерські ринки», – розповідає Надія Скрицька із села Буків Луцького району.

І якщо дрібні фермери із прилеглих до Луцька громад мають можливість продавати молоко на фермерському ринку у місті, то що ж робити мешканцям віддалених волинських сіл? А для них найбільша проблема – куди збувати молоко. Кажуть: їздити до міста далеко, а заготівельники купують молоко вкрай дешево.

Фермери стверджують: аграрний сектор нині мертвий. Селяни масово виїжджають за кордон. Ситуація виглядає так: все робиться для того, аби селянина на волинській землі не було.

«В маленьких населених пунктах стикнулися з тим, що немає куди збувати молока. Приймальні пункти зникають», – коментує голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Волині Руслан Хомич.

«Це пояснюється тим, що це дуже трудомістка робота. У багатьох селах розорені поля. І люди залишаються повністю без місця, де можна здати молоко, хоч за невелику ціну», – додає він.

Фермери кажуть: допомагати дрібним господарствам потрібно. Себто відновити збут молока у віддалених волинських селах за нормальними цінами та облаштувати торгові місця для селян, куди можуть прийти покупці та придбати молоко.

Люди в містах хочуть купувати натуральні продукти. Для цього потрібно допомогти дрібним господарствам у селах без перешкод взяти землю під випас рогатої худоби та виплачувати дотації з держави на утримання поголів’я. Тоді у людей з’явиться бажання вкладати зусилля у сільське господарство. Бо ж якщо цього не робити, з часом допомагати просто буде нікому.