В Україні залишається велика кількість нерозпайованих сільських рад – експерт — АГРОПОЛІТ
Сьогодні в Україні залишилась велика кількість нерозпайованих сільських рад – колишні працівники колгоспів і радгоспів все ще мають ці сертифікати і отримують орендну плату за якимось варіантом нарахування за умовними кадастровими гектарами. Про це у блозі на АgroРolit.com розповів засновник та керівник онлайн-сервісу Feodal.online Андрій Дем’янович.
«Зараз сертифікати про право на земельну ділянку – це свого роду квиток у театр, виставу якого можна проґавити, якщо не обміняти їх на земельні ділянки до 2025 року. Час іде досить швидко, а ми бачимо, що залишилась велика кількість нерозпайованих сільських рад – колишні працівники колгоспів і радгоспів все ще мають ці сертифікати і отримують орендну плату за якимось варіантом нарахування за умовними кадастровими гектарами. Тобто натури немає, так само як і кадастрового номера. Є тільки пусті поля без земельних ділянок. Звісно, що такі документи створювалися по типу «кому треба, тому і писали». Такі договори сміливо реєстрували в книгах, зошитах і подібних наборах аркушів, де облік виконували довільно і неконтрольовано. Звичайно, договори оренди земельних часток зареєстровані таким чином все ще мають певний юридичний статус. Однак ніхто не скасовував постанову Кабінету Міністрів, і ці договори – єдиний шлях до права користування в тих селах і селищах, де ще не відбулося розпаювання», – повідомив експерт.
Він додав, що у 2013 році Україна перейшла на новий, діджиталізований етап управління речовими правами на нерухоме майно. У тому числі і земельні ділянки – державний реєстр речових прав на нерухоме майно під адмініструванням Мін’юсту.
Тобто ми отримали структуровані реєстри, де можна отримувати інформацію з відкритих джерел. Цей момент я вважаю одним із переломних в процесі саме конкуренції і управління земельним банком, коли є доступ до публічної інформації, тоді і виникає контроль не тільки держави, а всіх навколо: органів місцевого самоврядування, податкової, Держгеокадастру, і відповідно цей процес узаконення землекористування став більш затребуваним, і це почали частіше робити», – наголосив Дем’янович.
Нагадаємо про 5 кроків для голови новоствореної ОТГ у земельних відносинах.