Як поводитись підприємцям, коли до них прийшла перевірка – Держпродспоживслужба — АГРОПОЛІТ

На планові та позапланові перевірки Держпродспоживслужби на час карантину діє мораторій. Інспектори керуються постановою Кабміну №1236 від 9 грудня 2020 року. На деякі види перевірок вона мораторій знімає. Про це розповідав Юрій Павлішен, начальник головного управління Держпродспоживслужби в області, під час круглого столу з представниками бізнесу, повідомляє «Суспільне».

Перевірки під час карантину:

• • планові і позапланові перевірки ринків;

• • перевірки у сфері санітарно-епідеміологічного благополуччя;

• • у сфері контролю за цінами, які регулює держава. Зокрема, на комунальні послуги і деякі види медикаментів.

Що повинен мати інспектор, коли приходить з перевіркою?

1. Направлення, що формується на підставі наказу на проведення державного контролю. У направленні має бути вказано орган контролю, суб’єкт господарювання, рід діяльності та адреса підприємства, номер наказу та перелік осіб, що здійснюватимуть контроль. Дата, тип і форма заходу перевірки та підстава. Копію направлення мають надати суб’єкту господарювання.

2. Службове посвідчення.

Обов’язки підприємця під час перевірок:

• • допускати до здійснення заходів державного контролю;

• • надавати документи, пояснення, іншу інформацію;

• • усувати виявлені невідповідності;

• • забезпечувати умови для відбору зразків;

• • одержувати примірник припису, розпорядження, рішення, акту або іншого документа.

 

«Один зразок відбирається інспектором і відправляється в незалежну атестовану лабораторію. Інший, ідентичний, ви зберігаєте в себе. Обидва відповідним чином оформлюються і запаковуються. І в разі виникнення суперечливих результатів дослідження ви маєте право звернутися в арбітражну лабораторію для проведення повторного аналізу, і тоді результати саме цього, останнього, дослідження вважаються кінцевими», –  каже Павлішен.

 

Права:

• вимагати дотримання законодавства;

• перевіряти наявність службового посвідчення;

• одержувати копії направлення;

• бути присутнім та залучати юридичних та фізичних осіб — не перешкоджаючи здійсненню заходів;

• вимагати нерозголошення інформації з обмеженим доступом;

• одержувати та ознайомлюватися з актами держконтролю, актами відбору зразків, розпорядженнями, приписами, рішеннями;

• надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення протягом 5 робочих днів.

Юрій Павлішен радить підприємцям вносити запис до журналу реєстрації заходів державного контролю, а також – знімати на відео чи вести аудіозапис процесу перевірки, не заважаючи процесу. Це дозволено законодавством. Інспектор теж має на це право. Запис використовується, коли виникають суперечки з приводу висновків перевірки.

А в разі позапланової перевірки (наприклад, на підставі заяви споживача), інспектор має право перевіряти тільки те питання, з яким звернулася людина. Це ж має бути прописане і в направленні, каже Юрій Павлішен.

 

Для прикладу. Заявник написав, що в бутіку продається ковбаса, що, на його погляд, загрожує життю і здоров’ю людини. Інспектор приходить і перевіряє тільки ковбасу. Не хліб і не молоко. Тому що в заяві стоїть конкретне питання», – наголосив експерт.

 

Утім, саму заяву підприємцю не покажуть – озвучать її суть. Анонімні заяви, каже Павлішен, не підпадають під розгляд.

Також підприємець має право, згідно із Законом про доступ до публічної інформації, звернутися до Держспоживслужби і отримати документ про підставу перевірки або відповідь на будь-яке інше запитання. Її мають надати упродовж п’яти днів.

Коли можна не допускати представника Держпродспоживслужби до здійснення інспектування чи аудиту?

• не надано копій документів, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону;

• порушено періодичність (можна перевірити на сайті) та відсутні підстави для перевірки;

• не внесено запис до журналу реєстрації заходів держнагляду (у разі наявності).

Зі слів Юрія Павлішена, якщо дії інспектора були неправомірними чи він порушував зазначені права, можна не тільки в суді оскаржувати результати перевірки, а і вимагати відшкодування збитків.