Китай зацікавлений в українських технологіях вирощування часнику – думка
Українським виробникам часнику, зважаючи на місцеві технології та собівартість, конкурувати з китайською продукцією абсолютно нереально. Але є величезна можливість – під тиском обмежуючих факторів країн-імпортерів, Китай зацікавлений в тому, щоб зробити трансфер технологій до виробників часнику в Україні, пише SEEDS.
Про це розповів доктор економічних наук Віталій Скоцик під час онлайн-дискусії «Плодоовочевий експорт до Китаю: бар’єри та можливості для українських виробників» організатором якої виступила Українська плодоовочева асоціація (УПОА) за інформаційної підтримки агромедіа-агенції Sapienza.
«Ринок цей дуже непростий, дуже конкурентний. Тим більше, що Китай підписав велику угоду про нову зону вільної торгівлі у листопаді поточного року, до якої увійшли 15 країн, зокрема Японія, Південна Корея. Ця зона вільної торгівлі тепер включає 32% ВВП всієї планети і 1/3 всього населення. Конкурувати з таким величезним структурним підрозділом надзвичайно важко.
Але я для себе кілька років вивчав ринок часнику, зокрема те, звідки з’явилася ця культура так інтенсивно. А з’явилася часникова тема у Китаї в 1995-1996 роках.
Для того, щоб залишити людей в селі в процесі інтенсивної індустріалізації, тут почали створювати кооперативи. Оскільки ділянки були дуже маленькими (в середньому у кожної китайської сім’ї є орієнтовно 6 соток землі) довелося шукати культуру, яка б дала можливість на цих ділянках максимально ефективно працювати», – розповів Віталій Скоцик.
«Середня собівартість кілограму часнику минулого року у Китаї складала 40 центів за кілограм. Середня врожайність при цьому складає 20 тон з гектара, або 20 кг з одного квадратного метру.
Минулого року середня ціна реалізації часнику на китайських біржах була 1 долар 20 центів. Конкурувати з сьогоднішніми українськими технологіями з собівартістю яка є на сьогодні на прикладі часнику абсолютно нереально», – додає економіст.
«Але є величезна можливість. Разом зі своїм часником, де 65% світового ринку сьогодні тримає Китай, вони мають великі проблеми – багато країн, зокрема і Європейський Союз, впроваджують масу різних обмежуючих факторів: квотування, мито, тощо.
Для Китаю було б надзвичайно цікаво наприклад зробити трансфер технологій до виробників часнику в Україні. З тією метою, щоб через виробників часнику в Україні постачати часник на європейські ринки, тому, що він буде вирощений саме в Україні», – підкреслив Віталій Скоцик.
«В даному випадку Китай зацікавлений в тому, щоб зробити трансфер технологій. Китай готовий надати фінансові інструменти. Дуже цікаво, що насіннєвий матеріал, який є в Україні на сьогодні, він абсолютно підходить під китайські технології. Немає необхідності везти з Китаю насіння, для того, щоб його поширювати в Україні.
Що тут дуже важливо: якщо заходить українська компанія в таке партнерство, вона автоматично включається до світової дистрибуції часнику, яка працює сьогодні як єдиний механізм», – зазначає фахівець.