«Завдяки драйву, що отримуєш від роботи, завжди хочеться працювати далі»: ТОП-8 цитат Ольги Трофімцевої
Сьогодні свій День народження відзначає екс-в.о.-Міністра аграрної політики та продовольства України, громадська діячка та, без сумніву, найвпізнаваніша особистість сучасного українського агро Ольга Трофімцева. Минулого року Ольга Трофімцева увійшла до ТОП-5 найвідповідальніших політиків України, адже в період її керівництва МінАПП були не тільки суттєво збільшені обсяги експорту агропродукції, але й змінилася система держпідтримки фермерів та напрямків розвитку агробізнесу.
Команда агромедіа-агенції SAPIENZA щиро вітає Ольгу Василівну з її особистим святом та бажає підкорення нових професійних вершин, вдалої реалізації перспективних проєктів з розвитку українського агро, а також щастя в особистому житті. З нагоди Дня народження наша команда підготувала ТОП-8 цитат пані Ольги про її бачення розвитку АПК, особистий шлях в агро, роль жіночого підприємництва та симпатії до фермерів.
Про свій шлях в агрогалузь
Насправді шлях в агросферу був для мене досить логічним кроком. Я селянська дитина – народилася в селі й там же провела свої перші роки життя. Мої батьки й до сьогодні живуть у маленькому містечку, де моє життя також було тісно пов’язане з сільським господарством, адже батько колись займався фермерством. Тому в цьому середовищі я себе сприймала досить органічно.
Перша моя дитяча мрія була стати ветеринарним лікарем. Це було пов’язано з тим, що я дуже любила коней й прагнула їх лікувати. Коли я вже стала дорослішою, то зрозуміла, що ветеринарія – це та ж сама медицина, а оскільки цю науку я не сприймала настільки наскільки це було потрібно, то я вирішила йти іншим шляхом у житті – пов’язаним з агротематикою.
Сьогодні, незважаючи на те, що це звучить дуже контраверсійно, я гадаю, що якщо б я не зайнялася свого часу темою агро, то напевно я була б творчою людиною. Адже мене завжди приваблювали якісь креативні напрямки. Але те, чим я займаюся сьогодні, мені дуже подобається.
Коли ти дійсно починаєш шукати нові можливості, або людина внутрішньо налаштована на ці можливості, навіть якщо вони для неї є не до кінця зрозумілими, то всесвіт зазвичай підштовхує таку людину, відкриваючи віконця для нових можливостей.
Про руйнування стереотипу «Агро – це чоловіча справа»
Коли мене призначили на посаду виконуючої обов’язки Міністра, то тут мені таке довелося відчути. Дехто з моїх колег, коментуючи моє призначення тоді висловлювався досить скептично, адже аграрний бізнес вважається досить патріархальним, у нас завжди кажуть, що фермери, це носії усталених українських традицій, а тому їх дуже важко рухати до чогось нового.
Але з іншого боку я маю сказати, що певні зрушення вже відбулися і в цьому напрямку. Якщо ми подивимося на статистику, то з 33 тис. фермерських господарств України 12 тис керується жінками. Це понад третини і це дуже непогано.
Коли ми зустрічалися з представницями асоціації жінок-фермерів, то мене надихало спілкування з ними. Адже тільки так можна зрозуміти наскільки вони боліють за свою справу. Тому так, десь складно поки що жінці в агробізнесі чи агрополітиці, але з іншого боку, питання як вибудовувати стосунки з чоловіками, особисто в мене немає.
Адже я не розділяю фахівців на чоловіків та жінок взагалі. Для мене вони експерти, колеги і мені все одно як їх звуть – Олена чи, наприклад, Олег. Те ж саме стосується спілкування з колегами в Уряді чи у парламенті. Тому при прийнятті якихось кадрових рішень для мене ключовим є точно не гендерний аспект, а фаховість, принциповість. Саме від цього я відштовхуюся.
Успіх жінки ж у бізнесі багато в чому залежить від того, як вона себе буде представляти. Можливо вона буде одягнена у рожевий костюмчик та кеди, але буде фахівцем та зможе правильно позиціонувати себе.
Про найважче в діяльності Міністра та драйв від роботи
Найважче було поєднати роботу і сім’ю. І якщо жалкуєш про якісь речі, то це приватні, пов’язані з дитиною. Але теж не буду говорити, що жалкую про це.
Мене інколи питають — як ти вижила, ти ж з літака не виходила. Я завжди говорю, що це драйв, драйв від роботи. Те ж саме мені зараз говорять: чого ти не хочеш десь перепочити? Тому, що є внутрішній драйв, бачення того, що ця робота потрібна. І що я можу бути чимось корисною. Виходячи із цього, хочеться працювати далі.
З’явилась звичка мало спати, задовольнятися невеликою кількістю вільного часу. До речі, дуже хороша звичка — ефективно використовувати той час, що є. Бо переді мною постійно стояла купа завдань — від проблем малого фермерства на Закарпатті до ринка землі. Це все потрібно розрульовувати та тримати у голові. Я дійсно намагалася нічого не випускати та нікого не залишати поза увагою. Не було такого, щоб я комусь сказала — слухайте, це не мій рівень, я не буду цим займатися. Навіть якщо мені пишуть десь у фейсбуці у приватні повідомлення.
Про симпатії до фермерів
У мене є дуже багато фермерів, яким я симпатизую. Я дуже поважаю і ціную людей, які горять своєю справою. І ставляться не тільки як до бізнесу. Хоча я завжди їм говорю — агробізнес також звичайний бізнес. Ви маєте думати і про прибутковість, і про все інше, про соціальну і екологічну складову. Таких аграріїв дуже багато: від Миколи Стецьківа десь на Західній Україні чи Олега Науменка в Київський області до власника Шабо. Для таких людей я це роблю. Тому, що хочеться для таких виробників щось зробити корисне. Хочеться, щоб їм було легше працювати. Хочеться, щоб вони вийшли на зовнішні ринки. Хочеться, щоб вони себе відчули реально — о, я не просто фермер, а я чогось вартий у цій країні. Для цього хочеться це робити і це драйв.
Про ліквідацію МінАПП
Дехто страшно поспішав це міністерство знищити, от прям аж спотикались на швидкості. А по факту знищили як саме міністерство, так і зародки аграрної політики, яка там формувалась. Одне з найбільш недолугих рішень пана Гочарука (екс-прем’єр-міністра України в 2019-2020 рр.- AgriGator) і його команди.
Про необхідність просування української агропродукції на зовнішні ринки
Незважаючи на те, що багато ринків Європейського Союзу відкриті для української продукції, поставки здійснюються туди не так активно, як хотілося б через недостатню готовність українських виробників. Це не тому, що наша продукція не підходить за якістю, з цим вже все добре. Але якщо ми говоримо про її товарний вид, упаковку, регулярність поставок, конкуренцію – тут ще є, над чим працювати.
Я завжди кажу, що потрібно відвикати від думки, що нас десь чекають. За великим рахунком, нас з нашою продукцією не чекають ніде. Конкуренція на глобальному ринку агро- і харчової промисловості дуже велика, і свою продукцію потрібно просувати. Потрібно їздити на виставки, потрібно розробляти маркетингову кампанію, потрібно просувати бренд Made in Ukrainе.
Про роль жіночого підприємництва в розвитку української економіки
Жіноче підприємництво може стати справжньою рушійною силою збалансованого розвитку сільських територій в умовах зростаючої урбанізації в Україні. Тому що саме жінки, як показують чисельні дослідження, більш активно вкладаються при розвитку своїх компаній у супутню соціальну інфраструктуру, включаючи медицину і освіту.
Переконана, що лише завдяки розвитку жіночого підприємництва, в тому числі в галузі АПК, можливий швидкий економічний розвиток всієї економіки нашої країни.
Про допомогу профільних асоціацій агровиробникам
Профільні асоціації є надзвичайно потужним інструментом лобіювання інтересів на будь-яких рівнях. Вони відстоюють інтереси своїх учасників в Україні та за кордоном. Лобіюють законодавчі нововведення. І це те, що я називаю цивілізованим лобізмом. Сьогодні створено понад 130 профільних асоціацій в агросекторі. Лише невелика частина реально працює і допомагає своїм членам.