Артишок може стати надзвичайно прибутковою культурою для фермерів України
Артишок – нішева культура, яка має досить великі обсяги реалізації по всьому світу. Це досить перспективна культура і для ринку України, але поки ніхто з вітчизняних виробників не ризикує серйозно взятися за вирощування артишоку.
“Артишок – це дуже здорово і смачно. Культура в нашій зоні непогано росте, вона досить морозостійка. А в такі зими, які у нас наступають, вона ще дуже непогано зимує, тому можна вирощувати як багаторічну культуру. В цьому році хочемо спробувати висадити під Києвом, подивимося як вона зимуватиме в умовах середньої смуги України”, – розповів директор ТОВ “АгроАналіз” Вадим Дудка.
Крім цього, він зазначає, що у цієї культури непогана врожайність, артишок мало хворіє і має невеликий ряд шкідників, в зв’язку з чим існує варіант органічного виробництва.
Основну проблему того, що в Україні досі немає великих площ під артишоком, директор консалтингової компанії бачить в тому, що ніхто не хоче робити перший крок. Адже, насправді, за словами Дудки, технології його вирощування дуже доступні, і в світі його виробництво колосальне.
“Наші супермаркети не готові його продавати, тому що вони не знають, що це таке, а наші виробники не готові виробляти, бо не певні, що супермаркети куплять. Тут потрібен драйвер, який на себе візьме розкрутку цієї культури. Як було по спаржі.
Ентузіасти з Каховки заклав невелику ділянку зі спаржею, роздавав мало не примусово елітним мереж урожай. І її розсмакували – зараз вже спаржею нікого не здивуєш, спаржа на ринках купами продається. Якісь нещасні 8-9 років тому люди розкрутили цю культуру чисто на ентузіазмі.
Тут теж хтось першим повинен зацікавитися. Мережі, які будуть в майбутньому заробляти на продажу артишоку. Ресторани, які в майбутньому будуть заробляти. Потрібно скооперуватися і спробувати розвинути спільними зусиллями”, – підкреслює Вадим Дудка.
“Не нормально, що локомотивом для розкрутки таких нішевих культур намагається бути дрібний фермер.
Ми платимо податки державі, і ми маємо право вимагати від української науки, щоб вона не переписувала дисертації десятирічної давності, а все-таки за наші спільні гроші робила те, що потрібно всім фермерам – шукати нові сорти і види, проводити сортровипробовування, складати звіти. це їх робота і обов’язок, і ми не повинні робити за них. Але поки робимо це на ентузіазмі”, – нарікає Вадим Дудка.
За його словами, в Україні зараз немає насаджень артишоку з метою його реалізації в якості харчової продукції. Найбільша ділянка – це 0,5 га, але і вони, за словами Дудки, більше ведуть переговори з флористами.
“Іноді бар’єри для імпорту заважають розвиватися нашому вітчизняному виробнику. Не завозяться у нас зараз в супермаркети вільно імпортні артишоки, і народ не може їх нормально розкуштувати, звикнути до нього, тому немає і попиту для внутрішнього виробника артишоку. Наприклад, батат завозився без проблем, народ розкуштував, супермаркети побачили, що продається. І на сьогоднішній день вже внутрішнє виробництво батату дуже солідне”, – резюмує Вадим Дудка.