Виробникам молока потрібні стабільні правила хоча б на 5 років
Молочна галузь за останні роки змінилася, і чим далі, тим більше доведеться адаптуватися до нових умов господарювання.
Єдине, що сколихнуло українську молочну галузь у 2019 р., — низка незрозумілих меседжів від нового уряду, що не викликали ні довіри, ні оптимізму у господарств, які попередні 10 років, коли почало відновлюватися скотарство, багато інвестували в будівництво новітніх комплексів.
«Щоб побудувати новий молочнотоварний комплекс, тільки інвестиції в стійломісце (доїльне та інше обладнання, під’їзди, тощо) складають $6-10 тис. на одну голову. Придбати високогенетичну тварину обійдеться від $1,5-2 тис. Такі ємкі інвестиції повертаються дуже довго», — розповідає Лавренюк.
Тому, на її погляд, українським виробникам потрібні стабільні та прозорі «правила гри» як мінімум на 5 років. Коли фермер отримує держпідтримку, на яку розраховував, має стабільні фіскальні правила.
Також господарствам необхідна гарантія пріоритетного пільгового права на землю для того, щоб вирощувати грубі корми – силос, сіно, солому. Вони складають 70% раціону худоби, і їх неможливо вільно купити на ринку, тільки виростити.
Потрібна ціла низка змін у податковому законодавстві для того, аби стимулювати інвестиції в молочне скотарство. Найперше – послаблення фіскальної політики до виробників молока, зниження ставки ПДВ на молоко та молочні продукти.
«Це можливість знизити ціну на молочну продукцію на поличці, зробити її доступнішою для споживача, а отже збільшити попит на молочну сировину», — додала Лавренюк.