Українським експортерам меду потрібно ефективніше працювати з кінцевим споживачем – думка
За кордоном Україну як експортера меду знають тільки трейдери і пакери, адже маємо лише поодинокі випадки, коли виробники експортують фасовану продукцію під своїм брендом. Тож їм потрібно більше працювати з кінцевим споживачем, і для цього є багато дієвих інструментів.
Про це розповів фахівець з експорту та співвласник бренду «Медові брати» (Honey Brothers) Дмитро Кушнір, пише AgroPortal.ua.
«Сьогодні існує проблема ціни на мед для всіх гравців ринку. Український ринок складається з двох полярних формувань — пасічників і експортерів, між якими точиться дискусія і змагання за ціну на мед. Хоча питання ціни може вирішити додана вартість — нові продукти на основі меду, медові напої, медові мікси. Люди в своїх споживчих вподобаннях ідуть від глобального до локального, і сьогодні ми маємо тренд на споживання крафтової та місцевої продукції», — розповідає Дмитро Кушнір і радить виробникам займатися розвитком власного бренду, який гарантуватиме якість, нестиме цінність та зберігатиме традиції.
За його словами, на час створення ТМ «Медові брати» в 2016 році в Україні налічувалося всього 20 медових брендів.
В основі бренду «Медові брати» лежить поняття, що мед — це продукт місцевості, адже в кожному регіоні квіти, трави, кількість опадів, специфіка ґрунтів створюють теруар збору нектару і унікальність меду.
«Ми відразу почали шукати фішку, яка би нас вирізняла з-поміж інших виробників меду. Маючи значний досвід роботи у Франції, скористалися елементами їхнього агромаркетингу. Ми взяли мед як продукт місцевості — наша пасіка знаходиться в Первомайському районі Миколаївської області в долині річки Південний Буг. Далі почали залучати до нашого бренду пасіки з інших регіонів. Таким чином ми хочемо показувати різноманіття України і особливості кожного регіону. Вже працюємо з пасікою, яка знаходиться в урочищі Холодний Яр на Черкащині, з пасікою в селищі Сатанів, яке знаходиться на кордоні Хмельницької й Тернопільської областей, а також у ландшафтному заказнику «Савранський ліс» Одеської області. Продовжуємо пошук партнерів, адже плануємо мати в нашій медовій лінійці якомога більше унікальних українських місцин», — зазначає Дмитро Кушнір.
Також із Франції запозичили метод професійної дегустації меду, на основі якої створюють дегустаційну карту продукції «Медових братів».
Дмитро Кушнір зазначає, що географічне зазначення — дуже потужний маркетинговий інструмент для малих виробників, який дозволить їм вийти на європейські ринки. Він є експертом європейського проєкту з географічних зазначень, і в цьому питанні працювати розпочали із Закарпаття, де зібрані всі елементи для реєстрації географічного зазначення — визначена територія, унікальний мед, особливий клімат.
Поки що продукція «Медових братів» продається лише на внутрішньому ринку, хоча в планах, звісно, є і експорт. В 2019 році на їхній пасіці вироблено 1,6 т меду.
«Ми хочемо розширюватись і залучати інші регіони до співпраці. Вже маємо мед зі Степового Побужжя, Західного Поділля, Середньої Наддніпрянщини. Також працюємо над новим асортиментом і пропонуємо чистий мед та мікси», — розповідає представниця бренду Катерина Кушнір.
Наприклад, в лінійці міксів ТМ «Медові брати» є несподіване гармонійне поєднання традиційно українських смаків — мед із додаванням макових зернин або ж яскраве поєднання меду та гострого перцю.
За словами Катерини Кушнір, рецептури і смаки придумують самі. От і останній експеримент — мед із цукатами — після випробувань, можливо, поповнить лінійку продуктів від «Медових братів».