Олешківські піски знищують землеробство на Хероснщині — фермер
У Херсонських фермерів пустеля Олешківські піски забирає врожаї. Пісок нищить посіви. Про це повідомляє «Голос України».
«Наприкінці минулої осені висіяв ріпак — і тут на поле шулікою впав суховій. 200 га угідь засипало піском і частина майбутнього врожаю загинула. Згорнули його на одну смугу — та й по всьому, більше нічого не вдіяти. Навесні 2019-го була та сама історія — пісок «задавив» 77 га насаджень гірчиці. Їх довелося пересівати, але збитки сягнули загалом 0,5 млн грн. Якщо суховії повторюватимуться, років за п’ять матиму замість полів піщані бархани», — бідкається засновник фермерського господарства «Теллус-Юг» Андрій Щедрінов.
Фермер розповів, що цього року соняшник дав 0,8 т/га, що на третину менше, ніж у господарствах, куди пустеля не дотяглася. Озимі принесли 2 т/га.
«Це так мало, що витрати на вирощування врожаю не окуповуються: пісок у нас знищує землеробство», — говорить Андрій Щедрінов.
Він, та й інші селяни, котрі проживають поряд з Олешківськими пісками, помітили, що наступ пустелі відновився після 2007 р., коли вигоріли дощенту майже 7 тис. га рукотворних лісів півдня України. Їх не відновили і на третину, бо грошей держава не дала. На додачу, вздовж степових нив триває вирубування останніх лісосмуг, що захищають ниви від суховіїв.
«Лісосмуги краю колись перебували у віданні колгоспів і радгоспів. Після їх зникнення вони залишилися ніби нічиї, чим залюбки скористалися дроворуби. Ті захисні насадження, які ще не встигли сплюндрувати, треба терміново передати місцевим громадам під збереження й охорону. Проте цього недостатньо. Конче потрібні нові лісосмуги, фермерів та інших власників землі варто зацікавити в їх створенні. Тут не про загрозу суховіїв треба говорити, а про вигоду. Скажімо, виділив власник ділянку під висаджування дерев, і держава бере земельний податок з цієї території не три відсотки від нормативної грошової оцінки, а вдвічі менше. Чи взагалі за нульовою ставкою», — вважає директор Степового філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства (Харків) Олександр Глод.