Перспективна ніша — українці заробляють на в’ялених томатах

0
 

Підприємці з Херсонщини у 2015 році вирішили виготовляти українські в’ялені помідори. Зараз підприємство переробляє десятки тон томатів на рік, створює продукт із різними смаками і співпрацює з великими торговельними мережами України. Про історію та сьогодення підприємтсва розповідає shotam.info.

 

Андрій Бігленко та Дмитро Моцак вперше скуштували в’ялені томати за кордоном, а коли не знайшли відповідного продукту на Батьківщині, зрозуміли, що можуть зайняти ще порожню нішу.

 

 

«Іноземні в’ялені помідори на смак були всі однакові, бо до них додають оцет, стабілізатори, барвники, підсилювачі смаку. Це псує смак. А помідори, коли в’яляться, на смак стають такими, що ні з чим не можна порівняти. Ми подумали, що це може бути нашою фішкою. Навіть ті, хто почав після нас виготовляти такий продукт, не створили подібного», — розповідає Андрій Бігленко.

 

 

Щоб зробити 1 баночку в’ялених помідорів (300 мл) – потрібно від 1 до 2 кілограмів свіжих, зазначають виробники нішевого продукту. Щоб зробити крафтове виробництво, потрібно 1,5-2 т в’ялених помідорів на рік, а для цього потрібно переробити десятки тонн свіжих томатів. Баночка «Українських в’ялених помідорів», у якій 275 грам продукту, коштує 100 гривень.

 

 

«Ми вигадали і створюємо п’ять смаків помідорів і три види паштет-соусу із в’яленими помідорами (гострий та лагідний). Наш продукт повністю натуральний, ми не використовуємо жодних стабілізаторів і консервантів, навіть оцет не використовуємо. Тільки помідори, спеції, сіль, часник, олія.

 

Ми досі єдині, хто пропонує таку лінійку смаків. У нас така кількість спецій, якої достатньо, щоб зробити смак продукту виразнішим. Наприклад, ми виготовляємо «Класичний смак», у який додаємо базилік, орегано, часник і соняшникову та оливкову олії. Також робимо «Пікантний смак», «Оригінальний», «Пекучі помідори» та інші», — описує особливості виробництва Андрій Бігленко.

 

 

Сушка томатів на сонці, як це роблять в Італії, в українських умовах виявилась неможливою, розповідають підприємці, тому довелось вкладатись у придбання обладнання, яке дегідратує томати.

 

 

«Ми працювали з мережею ресторанів Salateira, Il Molino, Okko. Для деяких з них ми навіть розробили спеціальну рецептуру. Зараз розповсюджуємо через магазини типу «Корисна крамниця», «Лавка традицій», магазини для веганів і вегетаріанців. Домовляємося з «Сільпо», «Ашаном», — ділиться досягненнями Дмитро Моцак.

 

 

Але для співпраці з великими ритейлерами на ринку, необхідні вільні оборотні кошти, зазначають виробники. Оцінюють суму не менш як в півмільйона гривень, а також потрібні значно більші об’єми виробництва, над чим і працюють підприємці зараз.

Джерело https://kurkul.com

Відповісти

Ваш email не публікується