Через здорожчання українського молока його експорт стає непривабливим – думка
Україна історично була нетто-експортером молока і молокопродуктів, тобто виробляла більше молочки, ніж споживала. Але в наступні роки ситуація може змінитися, є варіант того, що Україна стане збалансованою країною по молоку.
Про це зазначив провідний аналітик «Інфагро» Максим Фастєєв своїй сторінці у Facebook. Кількість корів дійсно скорочується, але їх «якість», тобто продуктивність, зростає, зазначив він.Порівняємо ситуацію у сільгосппідприємствах:
- 2005 — 0,86 млн. корів з надоєм 3,0 тис. кг/рік на корову і дали вони 2,6 млн. тон молока;
- 2018 — 0,47 млн. корів з надоєм 6,2 тис. кг/рік на корову і дали вони 2,8 млн. тон молока.
«Тобто, при майже двократному зниженні поголів’я, продуктивність збільшилась в ті ж самі два рази (навіть більше), що дало змогу тримати виробництво молока на сталому рівні.
Згідно статистики у 2018 році сільськогосподарські підприємства виробили 2,8 млн. тон сировини, з яких на переробку потрапило 2,6 млн. тон, тобто товарність складає 93%. При цьому населення виробило 7,3 млн. тон, а на промислову переробку потрапило тільки 1,3 млн. тон, товарність — 18%», — розповідає Максим Фастєєв.
Кількість молока у населення, в тому числі і товарність, буде і далі поступово знижуватися. Причини:
- низькі ціни на сировину (сама по собі реалізація молока на переробку невигідна за існуючих цін, на відміну від посередників, які непогано заробляють на логістиці);
- якість молока (неналежне зберігання і транспортування молока).
Тому переробники все більше звертають увагу на великі підприємства, які виробляють за добу 5, 10, 20 або навіть 50 тон молока і мають вищий або екстра ґатунок.
На початку 2019 року все вказувало на те, що приріст молока промисловими підприємствами буде значним. Але з’явився непрогнозований фактор, який перекроїв сподівання — швидка імплементація ринку землі в Україні. Як наслідок:
- Неефективні по тваринництву підприємства не планують викупати землю під тварин (на годівлю) і будуть концентрувати увагу на рослинництві, тому позбавляються худоби.
- Ефективні підприємства, хоч і не всі, частково зменшили внутрішнє інвестування і акумулюють кошти під викуп тієї ж землі.
За рахунок зменшення і реалізації молока на переробку закупівельна сировина виросла до рекордних показників. Українське молоко зараз навіть дорожче, ніж у європейських сусідів — Білорусії, Польщі і країн Балтії. Відповідно, ми бачимо економічне обґрунтування зростання імпорту молочних товарів та непривабливість експорту.
«Земельна реформа залишить свій слід в трансформації молочної галузі. Зараз він негативний, але через кілька років дозволить „очиститись“ — на ринку залишаться ті гравці, які вже зараз отримують прибутки і ті, хто бажає розвиватися. Високі закупівельні ціни на сировину будуть також залучати в бізнес нових гравців — як внутрішніх так і зовнішніх інвесторів. Тому в 2025—2030 роках однозначно прогнозуємо збільшення виробництва якісного молока і нової боротьби української молочки за експортні ринки», — вважає аналітик.