В Україні зникають майстрині-коровайниці – Seeds

Яке ж те українське весілля без короваю? Коровай не європейський торт – це хліб символічний, важлива частина весільного обряду. От тільки майстринь-коровайниць в Україні, на відміну від замовлень, більше не стає. Сьогодні вони є далеко не на кожному хлібозаводі.

Чому в Україні нікому пекти таку надзвичайно важливу весільну страву, чому коровай доводиться замовляти чи не за 2 місяці до урочистостей, SEEDS розповіла технолог ПРАТ “Славутський хлібозавод” Анна Бур’ян.

“Замовлень дуже багато. Традиції не втрачаються. Зараз навпаки – все повертається назад. Колишні короваї. Замовлення є – а от працювати нікому. Не мають бажання.

У нас працюють 8 кондитерів, з них, ті які можуть прикрасити коровай дійсно достойно – тільки одна досвідчена людина. Вона вкладає душу, вона хоче працювати. Всі інші… вони просто працюють, аби працювати”, – каже Анна Бур’ян.

Не дарма їх зовуть майстрині-коровайниці. Прикрашати коровай справа творча і доволі складна – не кожен може стати справжнім майстром. І як то не прикро, але професія втрачається.

“Виїжджають. Кондитер здебільшого завжди була мало оплачувана професія. Зарплата не дуже висока. З того люди перекваліфіковуються і працюють над чимось іншим”, – додає технолог “Славутського хлібозаводу”.

Традиція пекти весільний коровай збереглася ще з язичницьких часів. Тоді коровай вважали символом сонця, яке дарує тепло та світло.

Випікати коровай могли лише жінки, які жили в щасливому шлюбі, а саме випікання супроводжувалось рядом традицій та прикмет.

Зараз у магічну силу весільного короваю мало хто вірить, але традиції збереглись і до цього часу. Коровай на весіллі обов’язково ставлять на стіл, де сидять наречені, потім його, знову ж таки традиційно, роздають усім запрошеним гостям.