На часі — заготівля силосу: збереження якості та поживності
- Аеробна фаза.
- Ферментація.
- Фаза стабілізації.
- Згодовування.
«Вже під час першої фази, а саме в процесі зрізання, пошкоджуються клітини рослини й починаються біохімічні процеси — руйнуються протеїн та вуглеводи, в результаті чого випаровується вуглекислий газ (СО2) та вода. А це втрачена суха речовина», — зазначає Енді Стржелецький.
Втрати розчинних вуглеводів між скошуванням та силосуванням
Джерело: презентація Енді Стржелецького. Практичний семінар «Найкращий силос та раціони ВРХ», організований Посольством Великобританії в Україні 25 вересня 2018 р. у СТОВ Агрофірма «Маяк» (Черкаська обл.).
Як зазначає експерт із силосування, цільова щільність силосу — щонайменше 750 кг/м3 для свіжої маси або 250 кг/м3 у перерахунку на суху речовину. Важливо правильно заповнювати силосну яму, щоб досягти цього показника. А саме — методом клину.
Якщо в кінці кожного дня клин накривати плівкою, а вранці відгортати її і продовжувати закладати корм, то попередня порція буде захищеною від кисню. У такий спосіб зберігається енергія і скорочуються втрати СР.
На кожній фазі існує ризик втратити кількість СР, бо зберегти якість і поживність корму можна лише в умовах повної відсутності кисню, що є неможливим. Але зменшити його вплив цілком реально.
Належна практика заготівлі корму означає скосити рослину на правильній стадії дозрівання й вологості та швидко закласти у силососховище, щільно утрамбувати та добре накрити плівкою, при цьому врахувавши мікробіологічні процеси рослини, організаційні моменти і математичні розрахунки, зокрема, дату скошування і висоту скошування. Ідеальна для трав — 6−10 см. Чим нижче скошуємо, тим нижча перетравність корму. Стосовно кукурудзи на силос, то золотий стандарт 40 см.