Культивування кропиви – як бізнес в Україні
Рослина, до якої ми звикли ставитися як до простого бур’яну, насправді має багато переваг і є вигідною для культивування. Адже, з неї виготовляють ліки, тканину, вино, пиво, використовують її в їжу, і в ній зацікавлений міжнародний ринок. Про властивості кропиви, які можуть стати запорукою вигідного бізнесу для фермерів України, читайте на SEEDS.
Видів кропиви існує багато: дводомна, коноплева, вузьколиста, київська, світло-зелена, кропива жалка та ще багато інших. В народній медицині рослина є незамінною. З її допомогою лікують неймовірну кількість хвороб та поліпшують загальний стан людини. Але й офіційна медицина не заперечує лікувальним властивостям цієї трави. Кропива дводомна входить в фармакопеї дуже багатьох країн світу. В США препарати з кропиви офіційно дозволені лише у якості компонентів харчових добавок. У Канаді кропива регулюється, як активний інгредієнт ліцензованих натуральних продуктів для здоров’я. В ЄС, хоча можна пропонувати продукти, що містять листя кропиви, як харчові продукти без будь-яких медичних вимог, різні певні терапевтичні препарати з листя кропиви, трави кропиви і коренів кропиви регулюються, як традиційні рослинні лікарські засоби. В європейських країнах більш за все використовують її кореневища, а в нашій – всю надземну частину або листя. В Німеччині, наприклад, кропива знаходиться на третьому місці за споживанням після ромашки та льняного насіння. Згідно інформаційній базі даних про ліки Федерального інституту ліків і медичних приладів Німеччини (BfArM), в країні налічується 1540 лікарських препаратів, що містять листя кропиви. Найбільш відома кровоспинна дія цієї рослини. Таку властивість пов’язують з присутністю значної кількості у ній вітаміну К.
Завдяки смаковим властивостям з кропиви готують супи, салати, соуси. Також готують пиво та чудове оригінальне вино.
А ось господарську цінність має кропива коноплева, яка з успіхом культивується у таких країнах, як Білорусія, Німеччина, США, Швеція. Там її вирощують, як повноцінну та високоврожайну кормову культуру. Вона забезпечує врожайність в 1,5-2,0 рази вище в порівнянні з традиційними культурами, використовуваними в сучасному кормовиробництві. До того ж, кропива коноплева є багаторічною рослиною. З кожного засіяного раз в 8-10 років гектара отримують по 800-1000 ц/га, а при зрошенні ще більше зеленої маси. Її з успіхом можна вирощувати в усіх зонах України.
З давніх часів кропива є рослинним матеріалом для виготовлення тканин. Якість полотна також залежить від виду кропиви. Можна отримати, як грубе і міцне полотно, та й найтоншу тканину, подібну до шовку. Для отримання такої легкої повітряної тканини культивують китайську коноплю або рамі. Рамі є також багаторічною культурою, термін використання насадження якої 6-12 років. В оптимальних умовах вирощування (грунтово-кліматичні умови, агротехніка, якісний посівний матеріал) вона дає дуже високі врожаї біомаси. Збирають рамі до 3 разів на рік, але іноді вдається отримати й до 6 врожаїв, особливо на зрошенні. Після збору врожаю з стебел витягують волокна з яких потім виготовляють нитки для створення тканини «ramie». Більша частина роботи все ж проводиться вручну. За такий спосіб видаляється серцевина стебла рослини. Потім з неї зіскрібають покривну тканину, паренхіму та частину смол і пектинів. Після цього сировину миють, сушать. Але головним процесом є видалення смол з рамі для вилучення волокон. Саме цей процес є, як правило, комерційною тайною. У результаті отримують тканину дуже схожу на шовк – легку, охолоджуючу та приємну на дотик.
До речі, сьогодні знову виробники одягу проявляють інтерес до цього древнього матеріалу. Вважається, що одяг з кропиви не тільки рятує від спеки, а й лікує тіло, полегшуючи напади ревматизму і знімає алергічні реакції. Недарма у Японії кропив’яний джгут в поєднанні з шовком був головним матеріалом у виготовленні дорогих самурайських обладунків. У Європі з «сміттєвих» видів кропиви виготовляють таку теплу й гігієнічну тканину, як «шевйот». Волокно практично будь-якого виду кропиви володіє прекрасними якостями, що дозволяють рослині на рівних конкурувати з такими загальновідомими сировинними рослинами, як льон і бавовна.
Останнім часом в країнах Європи кропива набирає популярність в якості спеціального чаю для схуднення і підтримки ваги. До того ж, часто для відновлення волосся рекомендують використовувати кропив’яну олію. Насправді така олія не виготовляється з насіння рослини, бо воно багате жирними, а не ефірними оліями. Тому олія з кропиви – це витяжка з її листків.
Ще однією важливою особливістю кропиви є можливість бути індикатором або частково сповільнювати ґрунт від забруднення тяжкими металами.
Культивована сертифікована органічна кропива в даний час надходить на ринок з ферм в Німеччині, Великобританії, Єгипту, Канади, Мексики та США. Ціна на листя кропиви не органічного виробництва, а тобто для не медичного застосування складає приблизно 4 долари США за 450 г, а ось органічна кропива значно дорожче – від 10 до 28 доларів.
Збирають кропиву для експорту й у дикій природі. Наприклад, зібраний в дикій природі листки кропиви займають четверте місце за обсягом експорту лікарських рослин в Болгарії, при цьому щорічно експортується в середньому 930595 кг. Корінь кропиви посідає одинадцяте місце, а середньорічний обсяг експорту складає 432 780 кг. Болгарія також експортує відносно невелику кількість надземних частин кропиви, в середньому 53111 кг на рік. Румунія експортує близько 50000 кг на рік, а Польща вважає листки кропиви найбільш важливою лікарською сировиною, яка видобувається цією країною у дикій природі.
В Україні кропиву у промислових масштабах вирощують поки що в незначних об’ємах. Мабуть культура не дуже є популярною та й придбання обладнання для виробництва, наприклад, тканини може викликати деякі труднощі. Але незважаючи на це в Україні вже почали вирощувати кропиву для лікарських цілей. Одним з таких фермерів є Іван Покотилець з Житомирщини, який віддав перевагу саме цій рослині та не програв. Зараз він отримує непоганий прибуток та задоволений своїм вибором.
Для України є тільки єдина складність у вирощуванні рослини – це зробити вибір, яку саме кропиву культивувати: для отримання лікарської сировини, для харчових цілей або, навіть, рамі – для виготовлення високоякісного волокна. Але який би вид кропиви не обрав фермер – це буде успішний бізнес, бо рослина не вибаглива у вирощуванні, дуже швидко розростається, стійка до хвороб та шкідників і може, навіть, стати чудовим добривом для інших культур.
