Третє внесення азоту: чи має сенс? – GrowHow
У польових умовах цього сезону аграрії вкотре ставлять собі запитання: чи варто вносити третю (якісну) дозу азоту у пшеницю? Як свідчать агрономічні спостереження, остаточне рішення залежить від вологи в ґрунті, стану посівів, ресурсів господарства та економічної доцільності.
Якщо в полі сухо — третя доза може стати втраченими інвестиціями, адже без достатньої вологи азот не буде засвоєний рослиною. Навіть мінімальне внесення (20–30 кг/га азоту) може коштувати понад 100 грн/га — а при дефіциті води ці витрати не виправдані.
Коли вносити третю дозу?
Оптимальним періодом для застосування третьої дози вважається фаза прапорцевого листка (BBCH 37–39), іноді — початок колосіння. У Західній Європі практикують розділення дози для колосу на дві частини:
- Перша — у фазі BBCH 37
- Друга — на початку BBCH 51 (колосіння)
NB: Головна умова — наявність вологи або прогнозовані опади. Якщо очікується дощ — застосування має сенс. Якщо поле залишається сухим — краще утриматись від внесення.
Важливо: третя доза — не для збільшення урожаю, а для якісних параметрів зерна
Азот, внесений на пізніх фазах розвитку пшениці, впливає не на масу врожаю, а на якість зерна — зокрема, на вміст білка та натуру. Тобто це доза якісна, а не кількісна, і застосовується опціонально, подібно до фунгіцидного обробітку Т3.
Коли третя доза доцільна:
- Є буфер вологи в ґрунті
- Посіви у хорошому стані
- Очікуються подальші дощі
Пшениця вже сформувала добрий потенціал урожаю — і є сенс покращити якість зерна
У фазі BBCH 39 або під час колосіння рекомендовано використовувати швидкодіючі форми азоту (нітратні), а на ранніх фазах (BBCH 32–33) ще можливе внесення сечовини.
У сезоні, коли маржинальність вирощування пшениці низька, а ціни на зерно не радують, кожне внесення має бути добре обґрунтованим. Тому третя доза азоту — це не універсальне рішення, а інструмент підвищення якості на тих площах, де дозволяють умови.